Розділ 39

Ердан

Цієї ночі я спав у саду. Точніше, не спав, а намагався усвідомити сказане мені Ксі. Мало того, що вона за моєю спиною домовилася не з’являтися на заняттях, так ще і звинуватила мене в тому, що, мовляв, мені лише потрібна дружина з дипломом!

Спочатку я сердився і майже пів ночі провів, вигадуючи, як покараю її! Потім, ніби, охолонув. Спробую з нею зранку поговорити. Вигадала собі хтозна-що. Тепер треба якось розв’язати це все.

Вранці повідомляю дружину про ухвалене мною рішення, та отримую відповідь, не набагато кращу за ляпаса!

Виявляється, що моя дружина зовсім не вірить у мою здатність контролювати свої емоції!! Та всі мої добрі наміри вирішити ситуацію, що виникла, полюбовно, вирушили іссиміору під хвостовий плавець. Я гарчу так, що в кімнату вривається Діган рятувати Ксі!

Намагаюся стримуватися та надаю своєму голосу якомога більше солодкості, але спроби Ксі виправдатися доводять мене до сказу, тож мені вже начхати як на це зреагує наставник!

– Принце, вийдемо, поговоримо. – Діган майже витягає мене з кімнати.

Ну ось, досягли порозуміння, називається. А я тільки зрадів, що в нас із Ксі щось почало налагоджуватися! А тепер, виявляється, вона просто боїться зі мною з’являтися в громадському місці!

Побоюється, що я влаштую сцену ревнощів? Хоча, не так уже вона й не має рації, якщо чесно. Але такі питання не вирішуються одноосібно!

Не сперечаюся, я повинен, нарешті, приборкати свої ревнощі.

Богиня Гір! Але якщо так продовжуватиметься, то до цього справа й не дійде! Ксі зведе мене з розуму набагато раніше. Вона самостійно вирішила не ходити на заняття, а я і не чоловік, напевно, зовсім, так, повз начебто пролітав.

Прикро. Мимохідь мене сповістила. Та й те, тільки під тиском! Самостійна яка! Навіть не подумала, що не шампунь собі вибирає і не скатертини на кухню, щоб ось так, самодіяльністю займатися. А наставник теж добрий. Якщо дізнаюся, що він був у курсі… Р-р-р-р…

– Ердане, ти ще не заспокоївся?

– Дігане, скажи, що ти не знав про це ось або…

– Або що? Ердане??

Ось саме, чи що? Або я зараз кілька годин штрафних тренувань зароблю. До того ж для всіх! Та й наставник не стоїть осторонь, адже з нами разом відпрацьовує…

– Вибач, Дігане. Щось я…

– Ще не готовий, Ердане? Чи не здатний тримати себе в руках? А може Ксі правильно вчинила?

Насилу пригнічую рик і кошуся на наставника. Помітив чи ні? Ууфф, якщо й помітив, то не подав вигляду.

– Ердане, ти впевнений, що готовий до присутності Ксі на заняттях?

– Так, Дігане, я готовий.

– І не обертатимешся, не гарчатимеш і не кидатимешся на всіх?

Уух… Який же це з боку має поганий вигляд! Звучить так, ніби я тільки обертатися навчився і ще не керую своїм драконом!

Некрилаті Боги! А насправді чи готовий я? Та я ніколи не готовий! Я це знаю. А ось узяти себе в лапи намагатимуся.

Вимучую із себе розслаблену посмішку, на це я ще здатний! І відповідаю наставникові навмисне спокійно:

– Немає проблем, Дігане! І, до речі, нам уже час із Ксі на заняття! – усміхаюся на всю, але намагаюся не переграти. – Увечері домовимо!

Влітаю в кімнату, спеціально не зачиняю двері і якнайспокійніше кажу дружині:

– Ти вже готова?

Я бачу, що вона плакала, а мені від цього так погано, наче луску живцем зривають!

– Ксі, ну чого ти? Я не злюся на тебе…

– Чесно?

– Хочеш чесно? ВЖЕ не злюсь!

– Звучить якось не дуже.

– Але це правда. Давай говоритимемо завжди один одному тільки правду, нічого не приховуючи та не замовчуючи? Ксі, тобі не треба боятися мене. Я не скривджу тебе. Ти – моя Істинна. Ти ж знаєш, що це означає?

– Ердане, я не боюся тебе! Я боюся за тебе та за Дігана!

– Ксі, ми вже запізнюємося, поговоримо увечері, обов’язково. А зараз просто довірся мені, моїм друзям та Дігану. Все буде добре. Я тобі обіцяю!

Начебто ми з Ксі про все домовилися і сюрпризів не повинно бути. Я заздалегідь проінструктував друзів: Фрай і Крістіан триматимуться біля Ксі, а Ятан та Ізир доглядять мене, та, якщо виникне потреба, пригальмують мої пориви когось прибити. Їм, звичайно, не впоратися зі мною при повному обороті, але до цього дійти не повинно.

На словах усе має чудовий вигляд. Ось тільки ніхто не очікував, що одразу після першої пари ми натрапимо на «друзів дитинства» Ксі: Темро із товаришами. Ось звідки вони пронюхали про Ксі! Виявляється, вони також навчаються в Академії. Першокурсники… А я ж обіцяв їх прибити, якщо взагалі побачу, а тим більше біля Ксі. І що мені тепер робити? Наслідний принц Диких Земель не дотримується слова? Та мене яйця степових ящірок засміють!