Розділ 11

Діган

Сьогодні прилітав посланець від короля Грега – дізнатися, як відбувається наша місія. Чутки про те, що принц Ердан одружився, вже досягли Диких Земель.

Посланець дуже здивувався, не заставши наслідного принца в Академії. Довелося викручуватися і вигадувати історію про несподіване бажання принца вирушить з дружиною на пікнік. Добре, що погода якраз підходяща. Мені пощастило, що посланець мав доставити термінове повідомлення королю Грегу від Імператора і не зміг залишитися на кілька днів. Тож не знаю, як би я викручувався.

Ну що ж, я зробив свій вибір і збрехав моєму королю.

Чи правильно я вчинив? Король Грег, правитель Диких Земель, може бути дуже жорстоким. Він не простить Ксі її поведінки і ганьби, яку вона накликала на королівську сім'ю своєю втечею.

А ще король не прощає зради.

Так, я зробив вибір і, мабуть, підписав собі смертний вирок.

Чи можу я тепер одружитися? Одже тепер моя дружина має всі шанси стати вдовою зрадника короля.

Завтра черга Ятана летіти до принца. Але я, мабуть, полечу сам.

Ердан

Натомість Ятана сьогодні прилетів Діган. Не те щоб я не був радий появі наставника, але щось у його поведінці насторожує мене.

- Діган, мені здається чи ти чимось стурбований?

- Ердан, мій хлопчику, від тебе складно щось приховати. Цим ти нагадуєш мені свого батька. – Діган усміхається, але я не бачу веселощів у його очах. І про батька наставник, напевно, згадав не просто так.

- Чи є новини з дому? – Задаю пряме запитання.

- Так. Твій батько вже знає, що ти одружився і знайшов свою Істинну Пару і горить бажанням познайомитися з принцесою Ксі.

Діган дивиться мені просто в очі, але я не можу нічого в них прочитати. Жодної емоції не відбивається на обличчі досвідченого воїна.

– Вчора нас відвідав посланець із королівства. Хотів побачити тебе та Ксі.

Здається, я перестаю дихати.

- І…?

- Я сказав, що ви поїхали на пікнік. Посланець не мав часу чекати вашого повернення.

Видихаю.

- Діган… Дякую! Ти не уявляєш, наскільки для мене важливо, щоб батько нічого не дізнався про витівку Ксі!

- На жаль, мій хлопчику, я дуже добре знаю твого батька і чудово розумію, чим усе це може для всіх нас закінчитися.

- Я ніколи не забуду, що ти зробив для нас!

- Ердане, довго приховувати правду від короля не вийде. Тобі вдалося щось з'ясувати про сплячку драконів із тих книг, що ми привозили?

- Дуже мало інформації, Дігане. Дракони не впадають у сплячку вже багато століть. Як взагалі це спало Ксі на думку?! З того, що мені вдалося знайти, я дізнався, що пробудження слід чекати не раніше весни.

- Ердан! Це ще три місяці! Приховувати вашу відсутність у Академії стільки часу неможливо! Тобі доведеться з'явитися бодай кілька разів. Скоро зимова сесія, ти маєш скласти іспити, інакше королю Грегу повідомлять про твою відсутність. А йому це не сподобається.

- Скласти іспити не проблема, але як я залишу Ксі?

- Я домовлюся, об'єднаємо всі заліки та іспити, щоб ти вклався в один-два дні. Крістіан залишиться з Ксі. Він лікар і Лісовий Дракон і впорається з енергетичним підживленням. Ти теж протримаєшся без своєї пари кілька днів, я в тебе вірю!

- А як же вівці Крістіана? Вони без нього впораються? Чи не помруть від туги? - Намагаюся розрядити обстановку.

- Не нагадуй мені про овець! Мені довелося кілька днів літати по окрузі у пошуках сіна! А ще ми побудували їм хлів, щоб вони не мерзли ночами, а Крістіан нарешті зміг спати в будинку. Ця поїздка буде найстрашнішим спогадом до кінця моїх днів!

Я сміюся. Діган теж посміхається. Він виглядає трохи менш напруженим, але я розумію, наскільки складно йому було зробити свій вибір. Незважаючи на багаторічну віддану службу моєму батькові, наставник все ж таки вибрав мене, хоча це й загрожує йому наслідками, якщо король Грег дізнається, що від нього приховували правду.

Я повинен постаратися, щоб батько не довідався про витівку Ксі.

Тепер не лише її доля від цього залежить.