Розділ 7

Ердан

Ось це і сталося! Я провів обряд, та одружився з Ксі, а Ізир узяв собі за дружину її подругу — Акіру. Він впевнений, що вона — його Істинна Пара. 

Ізир стверджує, що саме так і виглядає набуття Пари, як описував його батько. Дракон Ізира взагалі не має в цьому не сумнівів. Друг каже, що він йому всі вуха про неї дзижчав. І мозок виїв чайною ложечкою.

Добре, що я здійснив обряд. Усім трохи спокійніше стало. Ізир взагалі радіє, як дитинча. От тільки що він буде далі робити? Ми намагаємося йому довести, що Акіра надто маленького розміру й тендітної статури, і що навіть процес зачаття з нею дитини буде дуже проблематичним. А виношування та пологи… Сумніваюся, що батьки Ізира схвалять його вибір. Але вони дали згоду на участь сина в цій місії, отже, мають бути готові прийняти її результат. Акіра тепер дружина Ізира і всім доведеться із цим змиритися

Ксі

Який же дурень і самодур цей принц! Мало того, що він зробив мене, по суті, своєю рабинею і навіть не приховує цього, а тепер ще й заборонив вчитися… Навіть опікун у цьому плані був більш зговірливий. Хоча йому моє навчання також не дуже подобалося.

Я хочу закінчити Академію. Точніше, хотіла. Зараз ця проблема відійшла на другий план. Я тепер дружина. Усього лише дружина дикого дракона. Та маю змиритися зі своєю долею.

Моя освіта нікому в Диких Землях не потрібна. Мій чоловік чітко дав зрозуміти, що від мене вимагається. Моє завдання відтепер одне — народжувати принцу дітей. Тому він і вибрав саме мене. На думку принца, я чудово впораюся із цим завданням, а ще він вважає, що я більше ні на що не придатна.

Але з Акірою вони поводяться жорстоко. Ізир величезний в обох іпостасях. А Акіра… Вона надто тендітна… Та вона ж просто не виживе в Диких Землях! Якщо взагалі доживе до цього…

Коли Ізир відвів мене до резиденції та оголосив, що я законна дружина принца й тепер черга Акіри одружуватися, подруга просто зомліла. Але це не зупинило нареченого… Я вже знаю, що згода молодої для здійснення обряду не потрібна. Тож цей мужлай, охоронець принца, підхопив непритомне тіло Акіри та потяг її до храму, як ягня на вівтар.

Як же я їх усіх ненавиджу! Але як позбутися небажаного шлюбу та ненависного чоловіка? Перебираю усі варіанти, та бачу лише один вихід — треба тікати…

Принц із друзями йдуть на заняття, а Діган — їхній наставник — до ректора, мабуть, щоб оформити наше відрахування. Ми з Акірою залишаємось одні в резиденції Диких. Іншої нагоди втекти може й не представиться. Якщо зараз обернутися і полетіти якнайдалі від столиці, знайти нас буде дуже й дуже складно.

Я розумію, що з Акірою мені далеко відлетіти не вдасться, але залишати її на вірну загибель не хочу. Викладаю свій план подрузі. Вона злякано дивиться на мене й заперечливо мотає головою. Ізир теж заборонив своїй дружині розмовляти?

— Ксі, не можу. Я боюся їх… І я затримаю тебе, зі мною ти не маєш шансів втекти. Рятуйся сама!

— Акіро, я не залишу тебе. Ми щось придумаємо. Сховаємось десь і пересидимо. До гір не так далеко. Нам тільки дістатися до них… а там ми знайдемо печеру та впадемо в сплячку. Так перезимуємо, а потім нас і не шукатимуть…

— Ні, Ксі. Ні! Я не втечу з тобою. Я залишусь. Ти ж знаєш, у мене є молодша сестра, й Ізир сказав, що вимагатиме її за дружину, якщо я не стану зговірливішою. А моя сестричка тільки-но почала обертатися. Я не можу тікати, пробач Ксі. Не марнуй час. Біжи. Врятуй хоча б себе!

Подруга має рацію, як би мені не було важко у цьому зізнаватися, але вдвох ми не маємо шансів…

— Прощавай, Акіро. Може колись зустрінемось.

Обіймаю подругу, обертаюся та злітаю в повітря. Я знаю, що б не трапилося, Акіра не проговориться і не розповість принцу про мій план, тому одразу лечу в бік гір, сподіваючись знайти там печеру та сховатися до весни. Це, звісно, дуже ризикований план, бо дракон у сплячці дуже вразливий, але вибору в мене немає. Намагаючись не думати про те, що станеться, якщо принц мене знайде, я знову і знову рішуче змахую крилами, віддаляючись усе далі й далі від Академії.

Діган

Мені вже відомо про подію на заняттях та її наслідки. Поспішне рішення принца провести обряд мене трохи здивувало. Раніше він ніколи не був такий нетерплячий. Усі його дії завжди були продумані. Але зараз він поводиться так, ніби його підмінили. Мені здається, що його дракон став собі занадто багато дозволяти.

Я не зовсім зрозумів, навіщо Ердан вимагає, щоб його дружина припинила навчання, але це не моя проблема. Принц хоч і викидає іноді номери, але в серйозних питаннях зазвичай цілком логічний. Якщо він ухвалив таке рішення, отже, є потреба.

Тож, тепер можна підбити проміжний підсумок: дві дружини наша команда вже має. Я також придивляюся до однієї молоденької викладачки. Мені хотілося б із нею домовитися та одружитися за взаємною згодою. Але, якщо буде потреба, скористаюся нашими міжнародними домовленостями щодо цілей та формату цього візиту.

Ми всі взяли із собою скриньки з родовими кільцями, й Ердан зможе провести шлюбний обряд будь-якої миті.

Повертаюся від ректора та одразу йду перевірити дівчаток, але вони замкнулися в кімнаті та відмовляються виходити навіть поїсти.

Нехай їхні чоловіки з ними пораються. Мені он… овець Крістіана вистачає!

День пройшов спокійно, я чекав від дівчат істерик, але вони сиділи тихо, як мишки. Змирилися з неминучим? Це було б розумно. Може, все-таки мої вихованці змогли вибрати собі дружин із розумом?

Але рик, що лунає з другого поверху після повернення принца із занять, руйнує всі мої надії…

— Де вона? Де моя дружина? Богиня Гір! Хто допоміг їй втекти? Акіро! Де Ксі?

Ми всі прибігаємо до кімнати дівчаток, де Ердан буквально витрушує з Акіри зізнання. Фрай та Крістіан тримають Ізира, який намагається заступитися за дружину. Всі вже в частковій трансформації і якщо це не зупинити та дозволити їм обернуться повністю, будиночок розсиплеться, як картковий.