Дихання поруч
Вступ
Холодна стіна ніби наскрізь проходила через мою спину, не даючи забути де я.
- Невже все так і мало бути?
Мій голос вже і сам звучить холодом і бездиханністю. Єдине чого я чекала - це коли нарешті настане кінець цьому всьому.
На моїх руках крізь синювато-сіру шкіру видніються чіткі обриси кісток. В кутку лежав кусочок хліба, напевно йому вже кілька днів. Я втратила розуміння часу, скільки я вже тут? Чому? Для чого? Ці питання не покидали мій розум. Це місце немає світла, ні вікон, тільки двері через які здавалося ще є надія потрапити назовні, але одразу ж зникала, як тільки чулися кроки. Що буде цього разу: хліб, вода чи може нові тортури? Я вже не можу боротися, я просто чекаю свого кінця який так і не хоче приходити.
#1043 в Детектив/Трилер
#6640 в Любовні романи
Відредаговано: 22.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
