Глава 23

1. Коли чоловік зацікавлений, то стає шалено винахідливим. Не варто знаходити йому виправдування, що йому заважають обставини.

Це був невагомий та ніжний поцілунок, ніби попереджувальний постріл в морі. Так, наприклад, коли відбувається приближення будь-якого судна до бойового корабля на великій швидкості, то відразу намагаються зв’язатися із командним складом плавзасобу про заборону наближення, також в хід йдуть різні спецсигнали, і у випадку ігнорування застосовується попереджувальний вогонь.

Проте навіть від цього легкого дотику його губ до моїх, я відчула відразу на собі силу вогню на ураження, мені стало так млосно…

– Вадиме Вікторовичу, а що це Ви робите? – пошепки спитала я, наче боялася своїм дзвінким голосом злякати свого боса.

         Наші погляди схрестилися, наче дві рапіри. В Цоєва був такий ошелешений вигляд, ніби ще мить і він схопить мене в оберемок і потім… нас накриє гарячою хвилею нестримного бажання…

         Але… Нічого не сталося. На жаль. Цоєв не виправдав моїх шалених очікувань, замість цього різко піднявся, стряхнув невидимі крихти зі своїх елегантних брюк, які бездоганно облягали його спортивні ноги і якось хрипко промовив:

 – Вибач не втримався, - він миттєво опустив свої карі очі і його погляд став якимось серйозним та відстороненим водночас. –  Ні, так не треба робити, ще сприймеш це, як домагання на робочому місці. Просто ти надзвичайна дівчина і поруч з тобою в мене капітально зірвало дах, пробач ще раз, - він допоміг зібрати уламки від розбитих склянок і зник в своєму кабінеті, не очікуючи пробачень із мого боку.

         Все так швидко відбулося, наче кульова блискавка залетіла в коридор, тихо пошипіла і за декілька секунд зникла. Оце так привітання, ще досі такого не приймала. Одеські чоловіки не перестають дивувати, один – машину подарував і зник, другий – майнув милою мордочкою, поцілувавши в губи, і як кріль драпанув у кущі, не давши навіть себе погладити по пухнастій холці.

          Ну що ж, може все, що не робиться – на краще? Навіщо мені бути його черговим зручним гаджетом, вистачить того, що я виконую роль додатка «окейшеф».

         Потік філософських думок, неначе садовим секатором був перерізаний розгніваним голосом оператора таксі, яка, як секретар диявола, прошипіла, що «машинка вже давно подана».

         Я вибігла на подвір’я і через сорок хвилин слухала захоплені вигуки Машер, сидячи на пасажирському сидінні в її червоній машині.

– Ді, я просто приголомшена твоїм зовнішнім виглядом, Джолі в порівнянні з тобою, нервово курить збоку та жує свої пухкі губи.

– Дякую, моя хороша, - я поцілувала її в щічку і відчула ніжний тонкий аромат бергамоту.

– Це ще не все, - загадково посміхнулася Машер, - ось тримай мій подарунок – сертифікат на відвідування SPA-процедур в п’ятизірковому готелі, є можливість самій їх обирати за власним бажанням, там є і хамам, і критий басейн, і душ вражень, також туди входять заняття у фітнес-клубі. Хоча після перлової ванни та шоколадного обгортання ти навряд чи захочеш танцювати зумбу. 

– Надзвичайний день, надзвичайні подарунки! Дякую, дуже приємно, куди поїдемо?

– Ну, що – час співати. Красиво співати не заборониш і некрасиво – також! – посміхнулася Маша, - думаю поїдемо в караоке відведемо душу. Не хвилюйся, я теж не Ірина Білик, але її пісню « А я пливу у човні» після двох коктейлів заспіваємо не гірше за неї.  

– В твоїй компанії, Машуля, куди завгодно, але бажано без пригод!

– Хм, здається в цьому весь сенс відвідування таких закладів, - розмірковувала в голос Машер, - ну добре, добре, сьогодні ти командуєш парадом, так в моєму улюбленому закладі все « лекшері», проте там постійні бійки, в іншому закладі, хоч і спокійніше, але відчувається запах нафталіну. Так, ну поїхали, - вона завела машину, - якщо там, куди я хочу потрапити, докладуть максимум зусиль, щоб відвідувачі відчули себе <…> та скоріше покинули приміщення, то поїдемо ще в одне місце.

         Унікальна атмосфера закладу та присутність веселої Машер зробили мій вечір та моє свято, і хоча вона не пила алкоголь, проте випромінювала таку шалену запальну енергетику, що я відчувала себе справжньою мегазіркою.

         Ми з Машулею вийшли на сцену і так емоційно виконували пісню: «Я пливу у човні, і так спокійно мені, мене несе течія і я нічия…», що нам підспівував майже весь зал відвідувачів караоке-клубу.

         Коли я повернулася з дамської кімнати, моя руда білочка десь зникла. Я хотіла її набрати, але підійшов офіціант і сказав, що знов дійшла наша черга виконувати пісню. Спочатку я запанікувала, оскільки звикла співати завдяки вокальної підтримки Машер, і зараз я повинна буду сама вийти на сцену і заспівати. Проте на мені була провокаційна сукня, на губах ще зберігався несміливий поцілунок Цоєва і я заспівала пісню Ірини Круг «Тебе моя последняя любовь…». Закривши очі, я повністю віддалася музиці і який же був в мене шок, коли була чоловіча партія, яку виконував Михайло Круг, її заспівав чоловічий голос. Відкривши очі, я побачила перед собою Вадима Вікторовича…

2. Якщо ти спробуєш, у тебе є два варіанти: вийде або не вийде, а якщо ти не спробуєш, то всього один…

Ми стояли на сцені і дивилися один на одного. Мені раптом здалося, що силует Цоєва оповитий золотистим світінням, як висловлювання сокровенних бажань, дивний привид, правда… лише один його «пчих» і він зараз зникне.