Розділ 6

Ми завжди все ділитимемо на двох: одне кохання, одну долю, одне життя. Відтепер разом до самого кінця! І не забувай: ніхто в цьому величезному світі ніколи не зможе кохати тебе так же міцно, дико і безтямно як я!
Назавжди твоя Л. (Ліна і ліки від усього)

Ну як ми, люди з такою любов’ю і жагою до вечірок, не відсвяткуємо свої заручини?! Звичайно, було вирішено відзначати гучно, з розмахом і величчю. Нам хотілось поділитись своїм щастям і радістю з усіма знайомими. На організацію вечірки часу було обмаль, всього лиш день, та для Сема немає нічого неможливого. Він навіть замовив ціле шоу з феєрверками, а також офіціантів, як на справжньому світському прийомі. Якщо чесно, то ця його помпезність і завзятість мені дуже імпонує.

Спеціально для заручин купила красиву золотисту сукню, навіть можна сказати скромну (за моїми мірками). Неймовірно подобалось, як вона переливалась і виблискувала дрібненькими кристаликами. Відчула себе принцесою, чи королевою. Хоча сьогодні це дійсно так і було.

Семові дуже сподобався цей мій наряд, хоча, як показує практика, він більше полюбляє знімати одяг. Знову усміхаюсь, ці думки вкотре ведуть не туди…

Гостей у нас було ще більше ніж на попередньому святкуванні. Я чомусь нервувалась. Може тому, що саме ми були «винуватцями» цього всього дійства і ставши нареченою Сема, автоматично відчула себе відповідальною за все.

Роззираючись натовпом гостей, спробувала відшукати подругу. Здається, вони з Дем’яном її хлопцем, ще не приїхали. Виглянула на вулицю, а ця солодка парочка обіймається забувши про все на світі і навіть не думають йти в дім. Поводяться як діти, саме про це і сказала їм, на що вони лиш гучно розсміялись. Зовсім не впізнаю Рину, Дем повністю змінив її характер, але такою щасливою вона мені подобається більше.

Повернувшись до Сема, почали обговорювати дату весілля. Він хотів якнайшвидше все організувати, а я, розуміючи, що заміж виходжу раз, накреслювала нам трохи інші плани, адже потрібен час для підготовки. Наша з Семом звична нестримність і божевілля тут точно не найкращі помічники. Трохи посперечавшись, все ж вирішили одружитись в перший день весни, це здалось таким символічним і правильним.

Нарешті з’явились наші закохані друзі. Сем, побачивши Ліну, одразу почав знущатись, адже перед цим, коли ми з нею вдвох святкували заручини, вона напилась, та потребувала щоб її доставили до Дем'яна посеред ночі. Звичайно, ми виконали це прохання і тепер Сем має хороший привід для кепкування. Але рішучий тон Дема, який безапеляційно заборонив це глузування, враз зруйнував його плани. Віринеї з ним дуже пощастило, втім, як і мені з Семом. Тепло усміхнулась йому.

До нас підходили незліченні гості з різними побажаннями, я вже навіть втомилась їх приймати. Хотіла відпочити, сховатись на плечі коханого, поринувши в якусь ніжну мелодію, та не судилось. Сем раптом заявив, що має цікавий сюрприз та поспішив до нашого діджея. Музика враз стихла, так як коханий захопив мікрофон і дивлячись на мене вирішив виголосити свій тост з келихом шампанського в руці.

- Ліна, дівчинко моя, - ніжність так і проступала в цьому рідному голосі. - До знайомства з тобою я не знав, що так буває. Що хтось може так несподівано увірватись в твоє життя перевернувши його догори ногами, натомість подарувавши неземні почуття. З тобою я почуваю себе таким божевільним...

В притихлому натовпі почулись смішки, слова Сема забавляли наших гостей. Йому однозначно це сподобалось, швидко роззирнувшись залом, продовжив ще більш бадьоро:

- Завдяки тобі все стає можливим. Ти - і мої крила, які не дають звалитись на землю, і мої вітрила, які віднесуть від будь-якого шторму. Ти в мене така життєрадісна, весела, відривна, і що найважливіше, така ж безумна і скажена як я.

Тепер натовп вже сміявся більш голосно, а він завзято продовжив:

 – Ліно, я дякую тому, хто там високо в небі всім управляє, за цю нашу доленосну зустріч, бо саме завдяки тобі, я по-справжньому почав жити. Коли ми з тобою на самоті, зачинивши за собою двері, це щось…
 В цю мить зрозуміла, що потрібно швидко закрити йому рот, поки він не наговорив чогось зайвого, такого, що може призначатись лиш для моїх вух, бо саме до цього все і йшло. Скориставшись невеликою заминкою в його промові, прудко кинулась, затуливши рот вдячним поцілунком.

 Всі навколо аплодували нам, та навіть вигукували «Гірко!». Потім спеціально для нас діджей увімкнув повільний танець. Сем закружив так безумно, наче, від цього залежало життя. А ще мене вчить опановувати почуття…

- А що це ти там згадував про зачинені двері? – хитро поцікавилась трохи згодом.

І знову нагороджує тим безумним, голодним та багатообіцяючим поглядом.

- Очікуй, скоро я тобі це ще й покажу…

Однозначно заінтригував, навіть з’явилось бажання подарувати томний погляд, прикусивши губу, спокушаючи його, ще більше, розпаливши уяву, продовжуючи цю гру під назвою «зваблення на людях». Але не вдалось, друзі перебили нас. Рина і Дем захопили мікрофон і вирішили сказати декілька приємних слів. Першим тост виголосив Дем’ян:

- Сем, я знаю тебе змалечку, тому можу з впевненістю сказати, що Ліна дійсно робить тебе неймовірно щасливим. Я бажаю вам пронести це щастя і кохання крізь роки - ви того заслуговуєте.

Мікрофон опинився в руках Рини і вона без заминки продовжила:

- Ви своїм прикладом доводите всім, що знайшли істину любов. Коли ви разом ви сила, і ви єдине ціле. Ніколи не зраджуйте своє кохання... Ну цілуйтесь вже нарешті.

Так приємно було чути теплі слова від найкращих друзів. Особливо про те, що ми знайшли справжнє кохання. Крадькома роззирнулась, всі дійсно бачать наскільки сильно ми кохаємо одне одного, це не побачить, мабуть що тільки сліпий. І хіба можна взагалі зрадити настільки міцне почуття?

Шалені думки перервав викрик Дема: «За вас!», після якого Сем схилився наді мною, легенько цілуючи. Він добре знає, що таким ніжним поцілунком ще більше розпалює. Одразу накинулась на його вуста з неприхованою жадібністю, намагаючись втамувати цей нестерпний «голод».