Розділ 5

Я зрозумів наскільки важливо знайти в цьому величезному світі свою людину, свою справжню половинку. Мабуть, вже здогадалась… моя половинка - це ТИ. Коли ми разом більше ніхто не потрібен. Ти доповнюєш мою душу, переповнюючи коханням.
Навіки твій С. (Сем і скоринка щастя)

Те, що Сем любить приймати в своєму заміському будинку гостей, та влаштовувати грандіозні вечірки, зрозуміла давно, ще коли ми тільки познайомились. І от тепер вже допомагаю йому підготувати гучне новорічне костюмоване гуляння, адже як виявилось, збирати в особняку всіх своїх друзів під новий рік – його незмінна традиція.

Наймані працівники привезли височезну ялинку, та встановили її в кутку великого залу, який слугує одночасно і вітальнею, і танцмайданчиком. Замріяно зиркнула в бік каміну. А в мене ця чимала кімната ще й викликає доволі приємні відчуття, витягуючи теплі спогади з пам’яті. Усміхаюсь.

Раптово опиняюся в міцних обіймах Сема, який тихенько підкрався ззаду. Він все чудово зрозумів, прослідкувавши за моїм відстороненим поглядом.

- Хочеш повторити? – заманливо шепнув на вухо.

- Звичайно, - відказала так само спокусливо, та взявши себе в руки, твердо додала, вивертаючись з обіймів: – Але не зараз.

Він був готовий спіймати мене та покарати за цю зухвалість, що чітко читалось в жадібному погляді. Це звичайно, здавалось, дуже заманливим. Ледь не простогнала від відчаю, бо на ці ігри зовсім не було часу. Скоро мали з’їжджатись гості, а в нас ще стільки справ. Варто лиш кинутись в обійми одне одного, як вже не зможемо відірватись декілька годин. Перевірено неодноразово.

Здається, він все ж надумав погратись, помітивши в моїх очах німий призив до цього. І грайливо схопив за руку, притягуючи до себе з несамовитим оскалом. Насолоджуюсь цим новим відчуттям – повністю у його владі.

Уважно дивився, розуміючи, що зламав супротив та хитро посміхнувшись, схилився до губ й прошепотів:

- Будеш за це покарана...

В сподівані отримати такий довгоочікуваний поцілунок навіть заманливо розімкнула вуста.

- Але не зараз. – заявив хитро, та швидко випустив з обіймів.

Відплатив мені тим самим! Вже не могла стримати стону відчаю, чим викликала в нього усмішку. Знову приблизився до мене і здавалось хотів бережно торкнутись обличчя, та рука завмерла в декількох сантиметрах. Чітко відчувала тепло, яке від неї йшло. Він і не думав дарувати мені цей бажаний дотик й зосереджено промовив:

- Вчися насолоджуватись очікуванням.

Швидко повернувшись, пішов геть, залишивши мене розгублено стояти посеред кімнати з незадоволеним виглядом.Знову останнє слово за ним.

Тільки він так вміє розбурхати фантазію, змусити уявляти розпеченим від пристрасті мозком різні чудові картинки, а потім просто піти, наказавши насолоджуватись очікуванням.

«Гаразд! Хай буде по твоєму, але після вечірки ти від мене вже точно нікуди не дінешся…» - подумки пообіцяла відплатити.

Взяла себе в руки, та зайнялась невідкладними справами, типу прикрашання величезного новорічного дерева, та всього будинку в цілому. Сем тим часом зайнявся іншими клопотами, пов’язаними з їжею, напоями, та обслуговуючим персоналом. Звичайно, все було заздалегідь замовлено, але коли почали доставляти, потрібно було комусь всім управляти.

Взагалі такі клопоти були досить приємними, хоча й дуже втомлювали. Проте як підмітила Рина, моя вірна подруга, я тут почувалась господинею і це не могло не радувати. До того ж ми вже перезнайомились з батьками одне одного. Досі пам’ятаю яким захопленим поглядом дивився на мене менший брат Сема - Стас, наче не вірив, що у старшого брата взагалі може бути дівчина. Мабуть, до цього він нікого не знайомив з родиною, адже подружку точно мав, я навіть знала цю довгоногу білявку Віру. Усміхнулась, приємно відчувати, що плавно й безповоротно входжу в життя коханого.

Для вечірки ми з ним обрали костюми корсарів (піратів, які офіційно могли займатись розбійницькою справою в морях). Чомусь дуже хотілось вжитись в такі ролі, відчувши себе хоч на одну ніч зовсім іншими людьми. Чудово знала, що після святкування обов’язково використаємо ці свої ролі для пікантних забав, проте це все буде згодом.

Щодо новорічних подарунків, то ми з ним вирішили обійтись без цього.

Все було організовано, наче, непогано - працювали як злагоджена команда. Незліченні гості веселились, танцювали, розмовляли, одним словом чудово проводили час. Я ж майже не відходила від Сема, ми з ним також веселились, причому він вкотре пробував звабити мене прямо під час танцю, а потім знову розчаровував заявами про очікування. Так і наривається на помсту! А вона ж буде дуже солодкою…

Поволі протяглись години і куранти вже почали свій гучний відлік до нового року. Всі навкруги завмерли рахуючи останні удари секундної стрілки годинника. Я з любов’ю глянула на Сема, щоб як здавна ведеться, поцілувати, привітавши з новорічним святом, та він несподівано відступив назад і приземлившись переді мною на одне коліно, простяг каблучку:

- Дівчинко моя, ти погодишся навіки стати моєю дружиною?

Сказати, що була вражена цим всім дійством, це майже нічого не казати. Я остовпіла, але не надовго, не могла змусити його нетерпляче чекати заздалегідь відомої згоди.

- Так, я стану твоєю дружиною – з шаленою радістю пропищала, вражена тим, що відбулось.

Мене настільки переповнювали емоції, що в кутиках очей навіть з’явились сльози проте плакати ніяк не можна. Швидко опанувала себе, а Сем тим часом обережно одяг мені на палець обручку. Все! Я тепер заручена з ним! Хотілось кричати на весь світ від щастя, що вже не поміщалось всередині і нестримно рвалось назовні.

На нас з усіх сторін налетіли гості, вітаючи, почали робити фото, знову ж таки закарбовуючи цей знаменний момент для майбутніх поколінь.

 Я все ще знаходилась в утішливому шоковому стані. Навіть не вірилось, що це сталось. Можна було б списати на якийсь прекрасний сон, проте каблучка на пальці слугувала приємним доказом, що все відбулось насправді.