Розділ 17

Розділ 17

Коли карниз гепнувся на нас із королем, і нас накрили штори, то це було ще пів біди. Карниз упав дуже небезпечно, якось навскоси, і, слава всім богам, мене не зачепив, але його масивний край дуже прицільно вдарив Його Величність по лобі, додавши до ґулі над правою бровою ще одну свіженьку шишку над лівою.

Король Солопій аж охнув, напевно, і від несподіванки, і від болю. А от мені пощастило, карниз мене не стукнув, я навіть і не забилася зовсім, бо впала на короля, і моя голова опинилася притиснута до його грудей. Король виявився великим, широким і м'яким, і мені, лежачи зверху на Його Величності, було навіть досить зручно. Штори були нещільні, крізь них пробивалося світло, але досить запилені. Випрати їх точно не завадило б. Так! Треба буде сказати про це кому-небудь! Хто тут займається пранням і прибиранням?! Чому це на короля падають пильні штори?!

Барадул його бери, про що я думаю? Про пилюку! А не про те, що руки Його Величності міцно обіймають мене за талію, притискаючи до себе, і в ту ж секунду десь на задвірках свідомості промайнула думка, що для геть невпевненого і закомплексованого короля цей чоловік обіймається дуже навіть непогано. Але роздумувати про це часу не було, бо почулися перелякані вигуки, і нам із королем кинулися на допомогу.

— Ваша Величносте! Панянко Євдокіє! Як ви?! — впізнала я голос радника Омінея.

До нас кинулися всі радники й танцювальний майстер Буфферон. Вони почали розгрібати завали зі штор, відтягувати карниз, та й ми з королем, нарешті, теж оговталися від першого шоку й почали виборсуватися і підійматися з підлоги, заплутуючись у складках штор.

Я першою підвелася, запевнила всіх, що зі мною все в порядку, і почала струшувати пил із сукні. Точно, треба буде комусь сказати, щоб тут штори випрали!

Поруч зі мною, розгублено кліпаючи очима, сидів трохи осоловілий і від моєї магії, і від падіння, і від удару карнизу король Солопій. До речі, від падіння його біла парадна перука злетіла з голови і загубилася в завалах штор, і тепер він був без неї, і його власне густе скуйовджене волосся кумедно стирчало у всі боки.

«Ого! — промайнуло в моїй голові. — А без цієї дурнуватої перуки король Солопій має зовсім інший вигляд! Став набагато симпатичнішим! Треба запам'ятати!».

— Ваша величносте, як ви? — радник Оміней та його колеги кинулися до короля, допомагаючи йому підвестися. — Все, ніяких танців на сьогодні! Повертаємося до королівських покоїв! Покличте лікаря негайно! Цей карниз вдарив Його Величність по голові! Знову ґуля!

Танцювальні заняття перервали, й перелякані радники попід руки повели короля до його апартаментів, а я, хоч мене ніхто й не запрошував, пішла слідом, вирішивши не залишати Його Величність у біді. Та й треба було простежити, щоб усе було в порядку, а то знаю я, все не так зроблять! Раз мені було дозволено перебувати з королем поруч весь місяць, то я не відступлюся.

Коли ми зайшли до покоїв короля, то він знесилено всівся у велике крісло. Розслаблено відкинувся на спинку, й всі побачили, що на його обличчі збільшилася кількість, так би мовити, особливих знаків, там був вже не тільки розсип прищів на щоках, але й дві добрячі ґулі на лобі.

За хвилину прибіг цілитель Роллінт із двома баночками. В одній він приніс зелену мазь від прищів, яку щойно було виготовлено за моїм народним рецептом, а в іншій були якісь магічні серветки з примочками від ґудзів.

— Ось, Ваша Величносте, — вклонився він. — Це цілюща суміш від прищів, а це від набряків, — заїкаючись, пробурмотів лікар, простягаючи обидві баночки королю Солопію.

І тут вже я зрозуміла, що це мій шанс залишитися з королем наодинці. Тим більше, його треба було морально підготувати до зустрічі з нареченою, адже отримавши ще одну кулю, він точно зіпсував свій зовнішній вигляд, он, як воно все на лобі порозпухало! Точно король буде сам себе соромитися. Тому треба було попрацювати і зі шкірою, і з упевненість короля.

— Давайте сюди, я все зроблю сама! — кивнула я радникам і цілителю, трохи некультурно вихоплюючи баночки з рук цілителя. — Його Величності потрібна тиша для фізичного й магічного відновлення! І я цим зараз займуся. Не хвилюйтеся, все буде добре. До зустрічі з нареченою Його Величність буде, як огірочок!

«Огірочок» поглянув на мене затравленим поглядом, а цілитель і вельможі на чолі з радником Омінеєм вийшли за двері…