Інші, про перевтілення

Древні мислителі, спираючись на ще давнішу інформацію, говорили про реінкарнацію зовсім твердо, як наприклад, Гермес Трисмегіст із древнього Єгипту: “Ніщо не вмирає, але те, що було складене розділяється. Живі істоти, бувши складними розкладаються. Цей розклад не є смерть, але розділення складових частин. Мета його не у руйнуванні, а у оновленні. Смерті не існує…”

       “Та коли душа після втілення у людське тіло лишається порочною, вона не отримує вічного безсмертя і не причащається до Блага. Вона вертається назад, на землю, і знову проходить вже пройдений раніше шлях… Таке покарання порочної душі…”

       Я б назвав це не покаранням, а милосердям, Бог не відкидає наших помилок, Він знову і знову прощає їх, як і ми своїм дітям. Йому відомо, як тяжко обійти ілюзії речовинного світу Яви. Тому, людські душі мають постійний шанс повернутися для наступного випробування. Це влаштовано майже так само, як у сучасних комп’ютерних іграх, як би це дивно не звучало: на кожному рівні гри, гравець може “зберегтися”, тобто, зберегти свої досягнення, і у разі програшу, продовжити гру з того ж місця, на якому програв, але вже маючи досвід програшу. Як казав Еврипід:

       “Не померлого слід вам оплакувати, а того, хто народжується, для надтяжкої боротьби з тяготами життя”.

       Що ж каже нам про все це Ріґ Веда? Про перевтілення у Ріґ Веді говориться у найстарішому вірші:

       “Хто його створив, той його не відає. Він захований від того, хто його бачить. Прихований в лоні матері. Народжений безліч разів, він прийшов для страждань”.

Р.В. 1.164.32

       У іншій, рівнозначній Ріґ Веді книзі Яджурведі говориться:

       “О, вчена та терпима душе, після мандрів у водах та рослинах особистість потрапляє в утробу матері, та народжується знову і знову. О, душе, ти народжуєшся в тілі рослин, дерев, у всьому, що створене, та одушевлене, і у воді. О, душе, що виблискує подібно до сонця, після кремації перемішавшись з вогнем та землею, для нового народження, та знайшовши притулок у материнському лоні, ти народжуєшся знову і знову, ти безтурботно спочиваєш в материнському тілі, як дитина на руках у матері”.

       Також можна дізнатись про перевтілення в упанішадах (тлумаченнях) Светасватара 5.11, та в Каушітакі 1.2. Там викладені думки старих орійських мудреців Індії, стосовно того, як відбувається перевтілення.

       “Як тіло росте, користуючись з їжі і води, так індивідуальне “Я” , живлячись своїми прагненнями, бажаннями, чуттєвими зв’язками, зоровими враженнями і помилками, знаходить у відповідності зі своїми діями бажані форми”. Тобто, тіла.

       Як розповів Ґаутама Будда, він – один з нас, що зумів піднятись над речовинним Явним світом і розпізнати його ілюзію (Майю), він сам перевтілювався на час запису оповідань “Джатака” безліч разів. В цих оповіданнях, часто у формі алегорії, описані інкарнації Будди в різні тіла. Головна порада всіх вчень – це припинення ототожнення свого ‘Я’ зі швидко старіючим біологічним тілом. Потрібно аналітично вивчити смерть, закладену як програму в нашому ДНК. Типова ілюзія полягає у вірі, в те, що смерті можна уникнути у матеріалістичному розумінні – за допомогою якогось еліксиру безсмертя, наприклад. 

       Ні, тіло вмируще, і це добре. Воно має у свій час померти тому, що старіє фізично і морально стає неконкурентним. Людина має зустріти смерть без страху, повністю усвідомивши її як необхідний процес оновлення душі і тіла.

       Для усвідомлення смерті буддійський монах Буддхаґхана систематизував медитації для розуміння цього природного процесу змін. Потрібно знати що:

   1 Смерть – це кат, який підіймає сокиру над головою кожної живої істоти.

   2 Смерть – це крах усього добробуту, всі досягнення подібні піску, що сиплеться крізь пальці часу, неміцні, ефемерні.

   3 Як смерть торкнеться особисто мене? Що нагадуватимуть мої відчуття?

   4 Зовнішні чинники атакують тіло: мікроби, паразити, хвороби, змії, тварини, люди, друзі, кохані – всі вони потенційно можуть стати причиною моєї смерті.

   5 Існує тонкий баланс, який підтримує життя, включаючи дихання, механіку тіла, харчування; і в кожну мить може десь відбутися збій.

   6 Смерть чекає відповідного моменту, і противник – страх – завжди може атакувати мене.

   7 Людське життя коротке: у найкращому випадку мені залишилось не більше кількох років.

   8 Я вмираю кожну мить… З кожною швидкоплинною секундою моє життя в’яне і його не можна повернути.

       Ну, ось така допомога для розуміння життя. Такий процес, і шкодувати не слід. Хіба що за тим, як можливо, безцільно було прожито роки, котрі минули.

       Один з буддійських текстів говорить наступне:

       “Своїм божественним оком, абсолютно ясним та сильнішим за людський зір, Бодхісатва бачив, як живі істоти вмирали, та народжувались знову – у вищих та нижчих варнах (кастах, авт.), зі щасливими та сумними долями, знаходячи високе та низьке походження”. 

Він розрізняв, як живі істоти перероджуються згідно їхньої карми: “на жаль, є розумні істоти, які скоюють невмілі вчинки тілом, не володіють мовою і розумом, і дотримуються помилкових поглядів. Під дією поганої карми після смерті, коли їх тіла стають непридатними, вони народжуються знову – у бідності, з нещасливою долею та немічним тілом, в пеклі. Але є живі істоти, які роблять вмілі вчинки тілом, володіють мовою і розумом, і дотримуються правильних поглядів. Під дією хорошої карми,після того, як їх тіла прийдуть у непридатність, вони народжуються знову – зі щасливою долею, в небесних світах”.