35. Допит

Рівно о десятій вечора 30 квітня, Леді Баг знову зустрілась із Наталі, у подобі, яку останній надав талісман бика. Цього моменту дві вони чекали з явним нетерпінням, позаяк протягом минулої дня не могли собі знайти місця. Якщо Марінетт, після того як прибула додому, проспала майже до полудня, то ось Наталі не наважувалась показатись у маєтку Агрестів. Там вона боялась зустріти Адріана. Страх її базувався на тому, о він з легкістю міг здогадатись, що це саме вона ховається під образом, який надав їй камінь бика. У такій ситуації сама не знала як має поводитись. Побачити розчарування у його очах, почути біль у його голосі, мовляв, остання вірна людина його зрадила, цих слів жінка б не витримала.

Не могла б йому пояснити, що це робиться для його блага, а також, просто не можливо переконати його у тому, щоби просто взяв та добровільно віддав свій перстень. В цьому і криється її душевна боротьба, заради того, щоби порятувати юнака від себе самого, їй потрібно об’єднатись з тією, кого він вважає своїм найгіршим ворогом. Новим ворогом, якщо точніше. Здавалось би, що Наталі заважало просто взяти камінь бика і самій вийти проти нього. Але ж ні, тільки союз із Леді Баг надавав їй якось впевненості, що поруч з нею вона зможе виступити проти Адріана, перемогти його та врятувати.

«Чергове підтвердження того, що всі ці камені явно не призначені для добрих діянь».

На щастя Адріана вдома не виявилось, тож Наталі змогла відпочити від фізичної та моральної втоми. Хоча постійно прокидалась, боячись, що Адріан таки повернувся. Але ні, нічого подібного не траплялось.

Марінетт обдумувала всю цю ситуацію, та дійшла висновку, який, в цілому, задовольняв її. Протягом всіх тих років, відколи отримала свій камінь чудес, вся відповідальність падала на неї, позаяк саме вона була головною, була лідером. А згодом зовсім сама. Тепер ж, розуміла, що ситуацію у свої руки візьме саме Наталі, а це означатиме, що плануватиме все вона, а разом з тим, наказуватиме їй, що робити. Лідером бути важко, а підлеглим – простіше. Відчувши себе у новій ролі, Марінетт зрозуміла, що відповідальність за дії та можливі поразки спадає з неї. Їй залишається тільки робити те, що їй скажуть, і це приведе до того, чого вона сама прагне. Враховуючи, що у неї самої нічого не вийшло, тож, можливо, у цьому дуеті все піде на краще.

- Як ти? – відразу ж спитала Наталі, коли побачила свою нову союзницю.

- Хотілось би сказати, що не погано, але… самі розумієте.

- Так, - кивнула Наталі, та відразу ж приступила до суті справи. – перед тим як напряму зустрічатись із Адріаном нам варто зробити одну справу, котра дасть відповіді на останні нерозгадані питання. Тебе не цікавило, звідки Адріан знає про все?

- Звісно, що цікавило, – відповіла дівчина якимось незадоволеним тоном.

Наталі на це тільки посміхнулась.

- Тоді нам варто відвідати одну персону, та все у неї вивідати. Йди за мною.

Марінетт не знала про кого йде мова, та не встигла спитати, позаяк Наталі відразу рушила вперед. Дівчині на лишилось нічого іншого, як виконувати всі її вказівки. Це і називається – підкорятись, щось таке, що трапилось з нею вперше у її супергеройському житті.

Шлях у них зайняв кілька хвилин, аж допоки ну зупинились перед одним будинком.

- Там живе Ліла Россі. – вказала Наталі на одне з вікон, з якого линуло слабке світло. – Саме вона розповіла все Адріану, - ця новина здивувала Леді Баг. Але дівчина не встигла висловити свої емоції. Позаяк Наталі надалі продовжувала викладати деталі плану. – Нам залишається дізнатись у неї, звідки вона те все знає.

- І як ми це зробимо?

- Ми просто зайдемо туди і спитаємо її. І ти, - вказала жінка пальцем на Марінетт, суворо мовлячи. – повинна виконувати все, що я скажу! Розумієш?

Марінетт просто кивнула головою. Та відразу ж у неї виникло питання. Як вони потраплять всередину, на що моментально отримала відповідь, навіть нічого не мовивши.

- Вікно у неї відчинене. Ніч доволі тепла, тож крізь нього пройдемо.

Леді Баг раніше вже проникала таким способом у чужі домівки, тож слова Наталі не викликали у неї ніякого занепокоєння. Всього за кілька секунд вони опинились там де прагнули. Там вони застали Лілу, котра безтурботно лежала на ліжку та мирно переглядала якийсь фільм. Побачивши небажаних гостей у своїй кімнаті, вона відразу зірвалась на ноги, аби втекти. Та шансів у неї мало на це, Наталі кинулась до неї, притисла до стіни та закрила тій рот рукою, аби вона не закричала.

- Я приберу руку і ти просто відповідатимеш на питання, зрозуміла? – суворо мовила жінка.

Ліла кивнула головою, після чого Наталі повільно прибрала долоню, та відійшла на крок від неї. Сама дівчина тепер уважніше оглянула прибулих.

- Леді Баг, - глузливо мовила вона. – не змогла змиритись із ганьбою. І куди вона привела тебе? До мене. А ти хто?. – мовила вона, вже дивлячись на Наталі, зовсім не підозрюючи, що це вона. – Супер Корівка? Допомагаєш Божій Корівці?

- Жартувати будеш потім, коли ми підемо звідси, - не змінюючи тону сказала Наталі.

Ліла на це тільки посміхнулась, підійшла до ліжка та сіла на нього.

- Я не боюсь вас. Що ви можете мені зробити? Не вб’єш же ти мене так само як і Бражника, - в’їдливо сказала Ліла, поглянувши на Леді Баг, котра не рушала з місця, просто спостерігала за всім цим.

- Я можу зробити тобі боляче. І настільки, що ти видаси всю інформацію.

Погляд Ліли був незворушний, вона не вірила в те, що щойно почула. Натомість Наталі вирішила продемонструвати тій дівиці, що вона не жартує. Жінка взяла її за руку та сильно стисла. Від несподіваного болю Ліла не витримала і закричала. Щоб її крик не почув хтось ще, Наталі іншою рукою знову стисла тій рот.

- Що Ви робите? Ми так не домовлялись! – витрутилась Леді Баг, не вдобряючи такі методи.

- Стій де стоїш та мовчи! А ти, - звернулась Наталі вже до Ліли, - зараз відповіси мені на поставлене питання. Інакше буде тільки гірше, повір мені. – вона знову прибрала руки, - Звідки ти знаєш хто насправді Бражник?