18. Як все відбувалось

Марінетт, у образі, який їй надав камінь лисиці, швидко пересувалась верхівками будинків Парижа, допоки не вибрала підходяще місце для вистави. Непомітно, щоб ніхто завчасно нічого не помітив, керувала трьома ілюзіями, які рухались за нею. Варто тільки президенту Франції виголосити новорічне привітання, та настати новому року, вона вирішила діяти.

- Твій вихід, - вказала Марінетт несправжньому Бражнику та сама скерувала його вниз.

Ілюзія опинилась на дорозі, звідки, не спішачи, рушила до моста, де на неї натрапила компанія, що святкували Новий рік. Після перших фраз, дівчина скерувала псевдо-Бражника на компанію та, як й розраховувала. Вони почали тікати.

- Тепер ви, - мовила вона, після чого скерувала вигаданих нею супергероїв до низу.

На мості відбувся грамотно поставлений, а головне, реалістичний бій. Керування ілюзіями здалось Марінетт доволі легко, наче грати в комп’ютерну гру. Їй навіть не хотілось завершувати те, позаяк у неї самій виникло захоплення від бою. Навіть необхідно продовжувати це якомога довше, щоби це побачило все більше та більше людей, щоб всі вони знімали відео на мобільні, викладали у соціальні мережі. Щоб всі повірили у те, що якихось двоє невідомих їм супергероїв прийшли та остаточно перемогли того, хто лякав Париж чотири роки.

- Гаразд, пора закінчувати, - сказала Марінетт та скерувала ілюзії незнайомців до використання їх основних суперсил. – Ось і все. останній хід і перемога, - радісно мовила Марінетт, ведучи своїх персонажів до логічного кінця.

Саме в цей час з’явився Кіт Нуар, зі своєю заявою. Марінетт спершу розгубилась. Вона не могла допустити, щоб відбувся контакт з ілюзіями та Адріаном, інакше всі зрозуміють, що це все обман. Все-таки потрібно щось робити, тож пішла на ризик, скерувала ілюзію Вогняного Рубіна, аби він виставив меч супроти Адріана. На щастя, це спрацювало і її колега зупинився.

- Гаразд. А що далі?

Звісна річ, потрібно переконувати Адріана словами, що вбивця його батька, як він гадав, має отримати заслужене покарання, але не шляхом посмти, а ілком законного правосуддя для таких як він сам, для володаря суперсил. Через ілюзії Вогняного Рубіна та Сонячної Корони дівчина подавала правильні слова, намагаючись змусити Адріана відмовитись від своїх намірів. Але це виявилось марним.

Коли юнак перестрибнув ілюзії супергероїв, Марінетт злякалась, що все може ось-ось розкритись. Та вчасно скерувала несправжнього Бражника, щоб той миттю зіпнувся на ноги та почав тікати. На щастя Адріан кинувся доганяти його, було якраз те, що треба. Так вона може розкрутити цю ситуацію знову на свою користь.

Дівчина скерувала ілюзії Вогняного Рубну та Сонячної Корони в зовсім іншому напрямі, закинула їх на дно ріки, щоб вони там зберігались до потрібного моменту, а сама рушила за Котом Нуаром. На щастя він жодного разу не оглянувся, і не побачив, що Марінетт у образі що надав їй камінь лисиці, біжить за ним.

Через деякий час вона скерувала ілюзію Бражника вниз, аби той зник з поля зору Адріана, а майже відразу ж розвіяла її. Заховавшись неподалік від того місця, де Адріан шукав свого ворога. Уважно все слухала. Лишень в цей час, наче знову пригадала, що саме вона відібрала у свого колеги батька. Її серце стало знову стискуватись у грудях, від чого дівчині навіть стало недобре. Їй хотілось плакати, а також виникло бажання таки постати перед Адріаном та розповісти йому все як трапилось тоді насправді.

Тоді ж перебила це бажання тим. Що в такому випадку доведеться розповідати сю правду, про те, ким був насправді Габрієль Агрест. А це точно морально знищить її колегу. Цим вчинком вона зробить йому набагато гірше, ніж йому є зараз. Ці два рівносильні між собою почуття – зізнатись у злочині, та небажання шкодити Адріану – розривало душу Марінетт, від чого вона також страждала.

На щастя, Кіт Нуар рушив геть, покинув дану ділянку, очевидно відправився на пошуки Бражника чи тих двох незнайомців. Дівчина не бігла за ним, залишилась на місці, поступово відчуваючи полегшення тієї душевної боротьби. А це, в свою чергу, дозволило їй обдумувати новий план.

Рішення прийшло доволі швидко. Вирішила вже не влаштовувати показних боїв, краще відразу покласти всьому крапку. Але все-рівно, зробити це так, щоб всі повірили у перемогу над Бражником, а особливо Адріан. Цього разу вже зробити се так, щоби він не втрутився та нічого не зіпсував. Цей план вже був надійніший за попередній. Хоча, вирішила не діяти відразу, нехай для правдоподібності пройде певний час.

Вернулась до того місця, де залишила свої ілюзії та скерувала їх знову на дах одного з будинків. Там зіграла на флейті. Уявляючи вже переможеного Бражника. Через кілька секунд він постав перед нею, зв’язаний вогняною мотузкою, якраз, щоб дати всім зрозуміти, що він остаточно переможений. На щастя, неподалік розташовувались журналісти, котрі знімали черговий репортаж із місця подій, де відбулась битва між. Як вони гадали, Бражником та новими супергероями.

- Чудесно. – радісно мовила Марінетт. – Те що мені треба.

Дівчина скерувала ілюзії прямо до них. Зрозуміло, що журналісти спершу злякались побаченого.

- Не бійтеся. Ми ваші союзники, - заспокоїла їх Сонячна Корона, промовляючи слова вимовлені самою Марінетт.

Це зуміло справити потрібний ефект, тож вже не відчуваючи загрози, журналістка підійшла ближче. Їй так багато хотілось дізнатись, враховуючи те, що бачила переможеного Бражника.