13. Повернення Бражника

Люди, котрі планували просто відсвяткувати Новий рік, різноманітними гуляннями, навіть не підозрювали, свідками чого вони стануть. Серед сміху, веселого шуму, феєрверків та пісень ніхто не думав про щось погане. Шумна компанія, нікуди не поспішаючи, проходили одним із безлічі мостів Парижа. Зупинившись на середині, щоб зробити чергове фото на фоні нічної Ейфелевої вежі, сміючись, з того, як всі вони кумедно вийшли на знімку, рушили далі.

Не доходячи до кінця, помітили, що неподалік хтось стоїть та не збирається нікуди йти. Придивившись уважніше, впізнали у тій постаті того, хто страшив все місто протягом цих кількох років.

- Це що, Бражник? – перелякано та тихо, щоб більше ніхто не почув, спиталась одна дівчина з тієї компанії.

- Ей друже, - розважливо вигукнув один із них, очевидно найсміливіший, - Гарний костюмчик. Але краще, щоб ти не одягав його, позаяк дехто може не так це зрозуміти.

Можливо він не до кінця розумів, хто то, або ж справді гадав, що це тільки черговий розіграш, якийсь розумник вирішив одягти костюм Бражника та розгулювати ним серед натовпу, викликаючи двозначне ставлення

- Дурню, - пролунав доволі моторошний голос, - як ти посмів подумати, що я якийсь там блазень? За це ти поплатишся сповна!

Піднявши тростину Бражник кинувся на компанію, котра відразу ж почала тікати від нього. Коли здавалось, що він ось-ось дожене їх, кожен із них почув якийсь шум за спиною. Наважившись оглянутись, побачили, що Бражник вже не біжить за ними, він зайнятий дещо іншим.

Перед ним постало двоє незнайомців у типових супергеройських костюмах. Один із них одягнений у червоний костюм, що складався із довгого незасунутого плаща, котрий сягав аж до землі, під ним виднілась яскраво-червона, багряна підкладка, такий ж колір мали і штани, чорні високі черевики та такого ж кольору рукавицях, поверх яких красувалось кілька перснів. Голову та обличчя повністю прикривала чудернацька маска, також червоного кольору, але з цікавими візерунками у вигляді вогню. Також він носив широкий пояс, до якого кріпились ножни, у яких тримав свою зброю. Нею виявився меч, але не звичайний, а охоплений полум’ям. Саме ним він боровся проти Бражника.

Другим незнайомцем, а радше незнайомкою виявилась ще одна володарка суперсил. Вона також носила цікавий костюм, але в ньому вже переважали жовні тони, перемішані білими смугами. Він складався також із довгого плаща, але який не сягав землі, носила також високі черевики, але на підборах, з під яких вистрілювали іскри. Штани були білого кольору, в той час, як рукавиці - жовтого. Як і її колега, носила маску, котра повністю прикривала обличчя, яка дуже сильно нагадувала сонце, навіть дещо світилась. Зверху носилась справжня корона. Зброєю слугував довгий спис, яким також завдавала удари Бражникові.

Не дивлячись на перевагу в кількості, незнайомці не змогли так відразу перемогти Бражника, він вміло відбивав всі атаки, які йому наносились. Це виглядало особливо дивним, для звичайних спостерігачів, якщо зрозуміти, що його зброєю є. начебто, звичайна тростина. Послідовність випадів та блоків продовжувалась, ніхто зі сторін не отримував явної переваги. Свідки цієї боротьби, очевидно забувши про таке почуття. Як страх, не збирались нікуди тікати, навпаки, витягли мобільні телефони, почали знімати все на відео, щоб згодом викласти у соціальні мережі, сподіваючись на велику кількість лайків.

Ця битва, на відміну від всіх попередніх, у яких брали участь Леді Баг та Кіт Нуар, була виглядала набагато захоплюючою, позаяк видно, що тут зібрались професіонали бойового мистецтва, котрі відточували своє вміння не один десяток років. Їхні рухи такі граційні та вмілими, могли викликати тільки захоплення. Навіть Бражник, о чудо, не поступався їм, та, якщо забути, що він тероризував всі ті роки Париж, міг викликати зараз захоплення. Також екзотизму надавав той факт, що посеред сучасного міста, столиці Франції, у ХХІ столітті розгорнулась справжня середньовічна битва, з використанням меча та списа. Хоча, всі розуміли, що це ніяка не вистава, котра закінчиться якоюсь мнимою перемогою, що, в результаті, нічого не змінить. Тут все серйозно, перемога одних та поразка інших буде остаточною.

Бражник зумів завдати сильного удару своєму супернику у червоному костюмі. Від чого той відлетів на кілька метрів. Але, вочевидь, це не завдало йому сильної шкоди, він швидко привів себе до порядку, став на ноги та виставив меч вперед. Та замість того, щоб знову кинутись в бій, голосно вигукнув:

- Вогняна сила!

З вістря меча вирвалась вогняна куля, котра влучила прямо в Бражника. Цього удару вже він не зумів витримати, тож сам відлетів на кілька метрів. Його супротивники вирішили не гратись у благородство, вони прийшли сюди перемагати, тож не стали чекати, коли він підведеться. Тепер супергероїня виставила списа вперед та вигукнула:

- Сонячний вихор!

З її зброї вирвався сліпучий білий промінь, котрий завдав ще одного удару Бражнику. Поки він не підвівся, незнайомці швидко рушили до нього, щоб завдати вирішального удару.

- Він мій! – раптом пролунав сердитий голос.

Оглянувшись, всі побачили, що до них наближається Кіт Нуар, який мав свої плани щодо Бражника. Він не збирався ділитись з кимось об’єктом своєї помсти, вважав, що саме йому має належати останній бій з ним, щоб поквитатись за те, що той зробив з його батьком.

- Стій! – суворо гукнув незнайомець, виставивши проти Кота Нуара свого меча. Це справило потрібний ефект, тож він зупинився, не знаючи. Що можна очікувати від прибулого. – Ми розуміємо увесь твій біль, але він наш.