- Андріан Агрест, негайно знімайте свій перстень та здавайтесь! – насмілився озватись котрийсь з поліцейських. На ці слова Адріан, у подобі Кота Нуара тільки іронічно посміхнувся, зовсім нічого не роблячи з того, що йому вказано.
Ні на що інше й не варто розраховувати, оскільки що здатні зробити ті кілька жалюгідних клоунів, що називають себе правоохоронцями. Ніхто із них не те, що не міг уникнути вчинення якогось злочину, але й не всі розкривають, через що страждають безневинні люди від нового розгулу криміналітету. Тож не мають вони ніякого висувати про нього якихось звинувачень, на того, хто справді дбає про благополуччя улюбленого та рідного міста, щоб злочини не повторювались, а злочинці вкотре б подумали, перед тим як виривати сумку з рук чергової жертви. Ті двоє, яких нещодавно забрала швидка, повинні стати попередженням для всіх подібних покидьків.
Вони безсилі проти нього, безсилі проти всіх хто є власником каменів чудес. Тож який з них толк, коли не беруться за злодіяння вчинені тими, хто володіє суперсилами? Та й ніхто із них не потрібен йому. Йому потрібна тільки вона, Леді Баг, котра стала його новим особистим ворогом.
- Я не збираюсь здаватись, міледі. Або ти програєш, або наша битва триватиме вічно.
Не давши своїй колишній колезі нічого сказати, Кіт Нуар відразу ж кинувся на неї. Своїм жезлом він націлився їй у голову, маючи на меті дезорієнтувати свою суперницю. Леді Баг очікувала та всіло відбила першу атаку. Не дивлячись на це, за інерцією Кіт Нуар продовжував свій рух, хоч вже й не так впевнено. Цим супергероїня вирішила скористатись, тож зацідила йому ліктем у підборіддя. Удар виявився доволі хорошим, позаяк її колишній колега не встояв на ногах і повалився на землю. Не зупиняючись на цьому, Леді Баг вже сама накинулась на нього, користуючись його тимчасовою безпомічністю, завдала два удари кулаками по обличчю.
Це не довго продовжувалось, оскільки Адріан вчасно схаменувся та вмілим рухом перекинув Леді Баг через себе. Дівчина врізалась в стіну найближчого будинку, це й врятувало її від падіння. Те, що вона все ще стояла на ногах, допомогло їй зорієнтуватись і уберегтись від нової атаки колишнього напарника. Його жезл, замість голови Леді Баг, врізався у стіну, де вона лишень мить тому розташовувалась.
- Адріан, зупинись, прошу тебе, - майже заблагала його суперниця, але ці слова не викликали у нього потрібного ефекту, навіть навпаки, спонукали до подальших дій.
Він знову замахнувся, але й тут супергероїня зуміла вберегтись, вчасно присіла, тож жезл просвистів прямо в неї над головою. Зробивши вмілий випад, Леді Баг знову завдала удару Коту Нуару кулаком в обличчя. Цього разу її удар не зорієнтував його, натомість зумів перехопити ініціативу в бою, міцно схопив свою суперницю за руки та, наче якусь річ, просто перекинув через себе, прибивши її до землі.
Раптовий постріл, на мить перервав бій. Самовільно, без ніякого наказу, вистрелив один із поліцейських, котрий не міг допустити, щоб Кіт Нуар виграв у цій сутичці. Куля влучила в ногу, та через присутність каменя чудес і супер сил, навіть вогнепальна зброя не могла завдати серйозної шкоди для нього. Звісна річ, біль відчувався, але від цього залишиться не більше ніж звичайний синець. Вже неодноразово у нього стріляли різноманітні покидьки, гадаючи, що таким чином переможуть його. Та всі ті спроби закінчувались нічим.
Поліцейські, не дивлячись нінащо, не були ворогами для Адріана, хоча їх присутність тут явно зайва. Вони старатимуться, щоб Леді Баг не програла. Тож потрібно забиратись звідси, продовжувати бій деінде. Не завдаючи нових ударів суперниці, а також не очікуючи нових пострілів, просто помчав геть, прекрасно знаючи, що Леді Баг так просто не відпустить його.
Опинившись віддаль від поліцейських, оглянувся та зрозумів, що виявився правий, супергероїня вже бігла слідом за ним. Цього разу він не став нападати першим, вирішив хоча б кілька секунд перепочити. Нехай вона продовжить бій, а він вже просто перехопить ініціативу. Але й вона не нападала, очевидно знову маючи на меті переконати його безглуздими словами.
- Я все ще прошу тебе, припини це робити. Ти ж сам бачив, що відбувалось всі ті чотири роки…
- Замовкни! – крикнув він, не бажаючи нічого чути від неї.
- Твоя помста просто осліпила тебе. Те, що ти робиш, те, що ти називаєш «істинним правопорядком», нічим не відрізняється від злочинів. Це робить тебе таким самим як Бражник. Навіть не так, це все робить тебе врази гіршим за Бражника, - тут їй пригадались одні з останніх слів Габрієля Агреста, про гірше зло ніж він сам.
На ці слова Адріан просто посміхнувся.
- Можливо це все не просто так. Як-не-як, я його син.
З цими словами він знову кинувся у бій, де через деякий час Кіт Нуар таки отримав верх над своєю суперницею, вмілими рухами знерухомів її тільки з однією метою – розкрити її особистість. Він хотів дізнатись хто ховається під цією маскою, розкрити її особу цілому світу, а потім втамувати свою безмежну жагу помсти. Його рука вже потяглась до сережок.