Труднощі перекладу

Міра знову повернулась до роботи.
Наче нічого й не сталося.
Повідомлення про нове замовлення на переклад
з’явилось на екрані.
Вона швидко переглянула деталі
і, не вагаючись, прийняла його.

Годинами вона сиділа над текстом,
намагаючись сконцентруватись на роботі.
Але це давалось важко.
Вона постійно ловила себе на тому,
що думки її зовсім не тут.
— Боже… та чому це так складно? —
роздратовано прошепотіла вона.
Міра відчувала себе безсилою.
Не фізично —
наче в чомусь обмеженою.
Ніби вона знала, що їй потрібно…
але дістати це не могла.

Робота ледве рухалась.
Міра перекладала абзац —
і знову відволікалась.
Стан, який важко пояснити
і ще важче з нього вибратись.
Вона ходила по кімнаті
з кутка в куток.
Поверталась до тексту —
і знову випадала.
Здавалось, її організм зараз
на дев’яносто відсотків складався з кави.
Коли на горизонті з’явився останній абзац,
Міра видихнула з полегшенням.
— Не кінець… але вже близько, —
тихо сказала вона.
Луна весь час була поруч.
Тиха і спокійна,
ніби відчувала цей стан.
— Що ми будемо робити далі, Луна?
Вона підтягнула кішку ближче
і почала її гладити.
Міра раптом відчула легкий потік енергії.
Швидко повернулась до роботи
і нарешті завершила її.
— Це було трохи складніше…
з полегшенням видихнула вона.

Міра не хотіла більше ні про що думати.
Вона просто зібралась
і пішла до моря.
Саме в той момент,
коли сонце торкалось горизонту.
Свіже повітря ніби розчинило цей тягучий стан.
Повернувшись у темну квартиру,
вона одразу підійшла до ноутбука.
Тепер вона знала, що має зробити.
Відчувала це і раніше — але лише зараз зрозуміла.
Міра відкрила фото зі скрижалем.
І почала писати.
У своєму блозі:
Це були люди,
досвід і мудрість яких досі викликають повагу
і якесь дивне тяжіння.
Їхні знання ніколи не могли дійти до нас повністю —
так само, як і цей скрижаль.
Але питання в іншому:
чи були ці недомовленості випадковими?..

І все ж таки вони теж були людьми.
Які теж робили помилки.
Міра зробила паузу.
І дрібнішим шрифтом додала, вказуючи на той самий символ:
Помилка,
яка виглядає надто знайомо.
Вона дивилась на екран.
І знала.
Їй залишилось лише
довіритись цьому відчуттю.