Віднайдений символ

Коли Міра повернулась додому, була вже ніч.
Вона без поспіху відчинила двері й увійшла.

Її рухи здавались трохи сповільненими — не від втоми, а від відчуття, що осіло в ній після прожитого дня.

Вона підійшла до ліжка і сіла. Просто так, без потреби щось робити.

Луна ніби відчула це і тихо вмостилась їй на коліна.

Деякий час вони сиділи так, насолоджуючись присутністю одна одної.

— Мені треба душ і кава… еліксир тихого щастя, —
промовила Міра, ніби Луна могла її зрозуміти.

Після душу їй стало легше.

Міра поставила варитись каву. Дивний час для такого напою — але вона завжди так робила.

З першим ковтком з’явилось бажання щось написати.
Не просто бажання — потреба.

Вона підійшла до столу і натиснула кнопку ноутбука.
Світло екрана розсікло напівтемну кімнату.

І в цей момент її погляд зачепився за клаптик паперу.

Зображення на ньому ніби вдарило струмом.

За секунду простір змінився.

Кам’яні стіни.
Яскраві малюнки.
Густий аромат трав — солодкий, із легкою гіркотою.

— Невже нічого не можна зробити?..

Голос чоловіка пролунав десь позаду.

Пауза.

Вона зависла в повітрі — напружена, нерівна.

Жінка зробила глибокий вдих і повільно торкнулась кулона на грудях.

— Я не можу змінити хід подій…
але можу зберегти те, що важливе.

І раптом —

Міра знову була у своїй квартирі.

Її рука лежала на грудях, стискаючи кулон.

Вона ще кілька секунд не рухалась.

Дихання повільно вирівнювалось.

Але щось всередині вже не дозволяло просто залишити це так.

З нею щось відбувалось.

Вона не могла це пояснити…
але відчувала — вона не одна.

І цей зв’язок був надто реальним, щоб його заперечити.

Міра повільно сіла і повернулась до столу.

Екран ноутбука все ще світився.

Пальці зависли над клавіатурою лише на мить.

Те, що вона відчула…
вона більше не могла ігнорувати.

Вона почала писати.

Фрази складались у речення так швидко, що здавалось — вона не встигає за ними.

Усе звелось до кількох простих питань:

— Хто ти?
І де тут я?

Вона дивилась у монітор.

Курсор рівно блимав.
А навколо — тиша.

Питання, на які вона тепер хотіла знати відповідь…