Дев'ять ронделів

VII

В занедбаному парку на осонні
Голубить сонце пелюстки троянд.
У тім кутку люблю сидіти я,
Складати вірші прямо у смартфоні.

Люблю ті квіти, ніжні й безборонні
В своїй красі, й п'янкий їх аромат.
В занедбаному парку на осонні 
Голубить сонце пелюстки троянд.

Коли ж стискає спека болем скроні
І обриси довкола мерехтять,
Ховаюсь під катальп тінистих ряд,
Ізвідки весь квітник мов на долоні
В занедбаному парку на осонні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше