В занедбаному парку на осонні
Голубить сонце пелюстки троянд.
У тім кутку люблю сидіти я,
Складати вірші прямо у смартфоні.
Люблю ті квіти, ніжні й безборонні
В своїй красі, й п'янкий їх аромат.
В занедбаному парку на осонні
Голубить сонце пелюстки троянд.
Коли ж стискає спека болем скроні
І обриси довкола мерехтять,
Ховаюсь під катальп тінистих ряд,
Ізвідки весь квітник мов на долоні
В занедбаному парку на осонні.
Відредаговано: 02.08.2023