Дев'ять ронделів

ІІ

Мій світлий сум закутий у ронделі,
В тугі лещата архаїчних форм.
Їх не порушать ні часи, ні шторм.
Такі складали давні менестрелі.

І хай весь світ в пекельній каруселі
Зав'ється, завирує над чолом,
Мій світлий сум закутий у ронделі,
В тугі лещата архаїчних форм.

Усі жалі, всі думи невеселі
Змережу в рими. Венеційським склом
Застиглим і довершеним цілком
Мені здається в самоті пустельній
Мій світлий сум, закутий у ронделі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше