Дев’ять пригод Тигрика і Тамусі

Пригода восьма: прогулянка Тигрика

— Якийсь наш Тигрик занадто активний, — скаржилася мама, збираючи скинуті з полиць журнали і змітаючи уламки розбитих горщиків. — Весь у Тамусю пішов. Потрібно вживати заходів.

Тато пішов із Катрусею до зоомагазину. Вони купили вітаміни та довгий повідець.

— Візьмемо Тигрика на прогулянку, — оголосив тато. — Нехай дихає свіжим повітрям і їсть свіжу травку, а не помаранчі тепличні об’їдає.

— І полює нехай на горобців, а не на мої клубки з нитками, — підтримала мама. — Досить цьому бандиту дряпати шпалери та крісла, нехай точить кігтики об кору дерев.

Катруся почала мріяти, як вона з Тигриком на повідку виходить на прогулянку. Як кошеня буде носитися за метеликами, дертися по деревах і займатися іншими котячими справами.

Втім з першого разу нічого не вийшло.

Даремно тато намагався застебнути ремінець на ніжному черевці. Тигрик тихенько гарчав, бив хвостом і намагався сіпнути тата за руку. Бо він – вільний звір і не дозволить себе обмотати якимось зашморгом. Потім зловчився, втік і забився під ванну.

Усі засумували.

— Всім зберігати спокій, — бадьоро заявив тато. — Підемо іншим шляхом.

Він попрямував до шафи з котячою їжею. Дістав яскравий пакетик і вилив апетитну рідину в блакитну миску.

— Від молочного пудингу ще ніхто не відмовлявся. — І тато весело підморгнув Тамусі та мамі.

Тигрик сумно лежав на холодній підлозі. Коли вже його покличуть їсти? Як раптом пролунало чарівне закляття:

— Киць-киць, Тигрику, нумо обідати!

Кошеня примчало галопом. Аж раптом татові руки начепили йому ненависний ремінець і засунули у плетений кошик. Даремно Тигрик обурено скавчав – ніхто йому не допоміг. Тамуся тільки гладила шерстку та умовляла:

— Тигрику, дурнику, не опирайся, це ж все для тебе.

Вони вирушили на прогулянку. На подвір’ї тато відчинив кошик.

— Нумо, друже, біжи, знайомся з природою.

Тигрик виповз із кошика і обережно озирнувся на всі боки.

Світ навколо був величезним і незнайомим: запахи, звуки, кольори — усе здавалося чарівним і водночас зовсім не таким, як у його затишній квартирі.

— Чир-чирик, гав-гав, хгуу-хгуу, — чулося з усіх боків. Кошеня пригнуло вуха і вужем заповзло під найближчий кущ.

Даремно Тамуся з татом намагалися виманити його зі сховища:

— Тигрик, миленький, киць-киць, не бійся, вилазь.

— Стій тут, — наказав тато. — Я збігаю до зомагазину – принесу заводну мишу. — Він швидко рушив із двору.

Тамуся присіла на лавку. У руці був міцно затиснутий повідець.

— Гав! Гав! Гав! — почулося за спиною.

Тамуся озирнулася.

До неї стрімголов мчала зла Баська. Її гавкіт гримів, наче грім, а зуби блищали, як блискавки. Її господар – сусідський Тимко, втупився у свій смартфон і ніякої уваги на собаку не звертав.

— Ггав-ггав-ггав! Ггав-ггав-ггав! — Баська страшенно скалила зуби вже біля самої лавочки.

Тамуся розгублено глянула на всі боки. Подвір’я було зовсім порожнім. Навіть мама пішла з балкона. І ніякої палиці поблизу не було.

Баська посунулася ще ближче і намагалася тьопнути за ногу.

Тамуся схопилася з ногами на лавку і заплющила очі. Зараз страшна істота кинеться на неї. І нема від кого чекати порятунку.

Та саме в цю мить сталося диво. Маленький Тигрик вискочив з-під розлогого куща і став перед Тамусею. Вигнув спину, настовбурчив вуса, задер хвіста і безстрашно сунув на кудлатого ворога.  

— Гав-гав, р-р-р, тяв-тяв, у-у-у! Ф-ф-ф! Ж-ж-ж! — скиглила Баська, задкуючи, й нарешті втекла.

— Мяу-мяу-мяу! — лунав переможний муркіт Тигрика.

— Тигрику, – ти мій рятівник! — вигукнула Тамуся. — Сльози миттєво висохли.

— Ти навіщо на мого собаку нападаєш? — Тимко відірвався від телефону і здивовано витріщався навкруги. — А ну, прибери геть свого злого кота!

— Гей, хлопче, негайно візьми собаку на повідець, — почувся татовий окрик. — Це подвір’я спільне для всіх: і для людей, і для собак, і для котів. Усі мають мирно уживатися.

Хлопець винувато опустив голову і побіг слідом за Баською.

Тато обняв Тамусю.

 — Злякалася?

— Аніскільки, — гордо відповіла Тамуся. — Мене Тигрик захистив.

Вона підхопила кошеня на руки, той притулився до неї всім тільцем і задоволено замуркотів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше