Дев'ять хвостів осені

Розділ 3

 

— Привіт, — сказала Марта. — Я Марта.

Аліса посміхнулася й сіла поруч із нею.

— А в тебе є книги? — запитала Аліса. — Мені їх ще не дали.

Марта підсунула свою книгу ближче.

— Повчимося поки що з моєї разом, — сказала Марта.

— Дякую, Марто, — посміхнулася Аліса.

Марта подивилася у вікно. За вікном буяв вітер, а листя падало на землю. Ця осінь була неспокійною.

Пролунав дзвінок на перерву. Марта вийшла з класу й пішла до класу Аліни, але Аліса пішла за нею.

Аліна якраз складала свої книги в рюкзак.

— Марто, ти прийшла! — сказала Аліна.

Потім вона подивилася на Алісу.

— А це хто, Марто?

— Моя нова однокласниця Аліса, — відповіла Марта.

Аліна посміхнулася.

— Тоді я покажу тобі всю школу, Алісо! — сказала Аліна.

Аліна пішла вперед, а Марта й Аліса рушили за нею.

— Тут їдальня, — сказала Аліна.

Вона вказала на вікно.

— Тут найкращий вид! — сказала Аліна, дивлячись у вікно.

За вікном літало листя й падало на землю. Аліна відійшла від вікна.

— Там туалет, а все інше — класи. Ну, ще там підсобка.

— У підсобку краще не йти, — порадила Марта.

Дівчата вийшли на подвір'я. Раптом в Аліси виросло одне руде лисяче вушко.

— Алісо, у тебе лисяче вушко! — сказала Аліна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше