Розділ 2

— Владе, я хочу додому, — Дана пройшла до свого хлопця до зали.

— Не зараз, Дано, — прошипів чоловік. - Зараз назвуть переможця тендеру. Сподіваюся, цього разу Громов програє, — крізь зуби промовив Тихонов.

Дівчина здивовано подивилася на Влада.

— Чому ти його так ненавидиш?

— Тому що він вискочка, якому завжди вдається. Але не цього разу, — посміхнувся Влад, дивлячись у бік балкона, з якого виходив Максим.

- Що ти задумав? — злякано спитала Дана.

— Нічого особливого, люба. Просто сьогодні він піде звідси програвши.

Дана нічого не відповіла і продовжила стояти біля чоловіка, очікуючи на результат тендеру.

— Шановні гості та представники компаній! За кілька хвилин я готовий озвучити переможця сьогоднішнього тендеру, — повідомив у мікрофон ведучий, стоячи на сцені у центрі зали.

Влад стояв в очікуванні результату, нервово потираючи долоні. Максим дивився на Дану — дівчину, яка зачарувала його в ту саму мить, коли він її побачив.

— Отже, пані та панове, прошу вийти на цю сцену людини, проект якої цього сезону підкорив серця всіх. Максим Громов! - захоплено промовив ведучий, відходячи від мікрофона.

Влад подивився на сцену і на Максима, явно не чекаючи такого повороту подій.

- Я зараз, - сказав він дівчині, взявши телефон і нервово набираючи номер.

— Що це все означає? — заговорив Влад, виходячи із зали. — Ми ж домовлялися.

— Не розумію, про що ви, Владиславе. Ми з вами домовлялися про те, що ваш проект переможе в тому випадку, якщо він буде кращим за інших. Але як виявилося, претендент на перемогу залишився один — Громов.Дзвінок з того боку обірвався, залишивши Влада стояти розгубленим посеред коридору.
 

— Владе, — покликала Дана. - Ти як?

Чоловік різко схопив дівчину за руку і притис до стіни.

- Як я? Ти питаєш, як я? — виплюнув він крізь зуби, дивлячись на білявку. — Цей виродок знову переміг, а ти питаєш, як я?!

— Владе, мені боляче, відпусти, — намагаючись вирватися з його хватки, попросила Дана.

- Мені насрати, - прогарчав він, хапаючи дівчину за руку і ведучи її до виходу.

— Куди ти мене тягнеш? — злякано закричала Дана.

- Ми їдемо додому. Ти ж хотіла? Чи вже передумала? - Грубо саджаючи дівчину в салон автомобіля.

Пара їхала додому в тиші, було чути лише звук автомобільного мотора та нервовий стукіт пальців Влада по керму.

Під'їхавши до будинку, чоловік грюкнув дверима, обійшов автомобіль і силоміць витягнув Дану.

Зайшовши до квартири, чоловік штовхнув білявку у стіну.

- Ти що думаєш, я не бачив, як він на тебе дивиться? - прошипів загрозливо він.

— Владе, про що ти? - Злякалася дівчина.

- Не смій мені брехати, - вдаривши по щоці Дану, від чого дівчина впала на підлогу.

— Що ти твориш? Мені боляче, - заплакала вона.

-Терпи, - знімаючи з неї сукню та трусики.

Дана почала кричати просячи зупинитися, але Влад її вже не чув. Чоловік розсунув її ноги, зняв із себе штани та різко увійшов у дівчину.

- Ти моя! І лише моя!  - з кожним поштовхом його рухи ставали жорсткішими і жорсткішими.

Дана скрикнула від болю, спроби вибратися залишилися марними. Вона залишилася так і лежати, чекаючи, коли він закінчить ці знущання.

Поштовхи усередині неї відображалися різким болем.

За мить все скінчилося.Чоловік підвівся на ноги, застібаючи ширинку штанів.
 

- Іди вмийся, - не дивлячись на дівчину, Влад вийшов з кімнати.

Дана так і продовжила лежати на підлозі та плакати. Вона не розуміла, що сталося з її коханим.

Наступного ранку Дана розплющила очі лежачи на ліжку.

Вона пам'ятає все, кожен момент вчорашнього вечора, кожен різкий рух зроблений Владом, кожен дотик її тілу.

Схлипнувши, дівчина підвелася з ліжка і подивилася на себе в дзеркало. Все обличчя було в синцях і саднах.

Несподіваний звук ззаду змусив дівчину обернутися. До кімнати зайшов Влад.

- Дана, - тихо промовив чоловік підходячи ближче до неї, - пробач мені, я не хотів цього робити, це все алкоголь і цей Громов. Я знаю, що це не виправдання, але я прошу тебе, пробач, вибач, пробач, - Влад упав навколішки перед Даною цілуючи її руки.

Блондинка спробувала відштовхнути чоловіка, але не вийшло.

— Владе, відпусти мене, я прошу тебе. Подивися, що ти зі мною зробив, - прокричала дівчина, дивлячись йому в очі.
 

— Рідна моя, я знаю, знаю, я погань, закінчена погань, цього більше не повториться, клянуся, — обіцяв чоловік, продовжуючи стояти на колінах.

Дівчина здалася і сіла поряд.

Ранок пройшов спокійно, Влад поснідав і пішов на роботу, а Дана думала, що робити.

Трохи посидівши на дивані, вона вирішила сходити погуляти і подумати про те, що сталося. Ще раз подивившись у дзеркало, Дана взяла до рук тональний крем і почала замазувати свої синці.

На вулиці стояла прохолодна осіння погода, тому дівчина одягла довгу в'язану сукню із закритою шиєю, тим самим приховуючи засоси, які залишив їй Влад минулого вечора. Останнім штрихом були світлі локони, що спадали на плечі. Ще раз подивившись на себе в дзеркало, Дана вийшла з дому.

Гуляючи містом, блондинка думала про те, що ж сталося між Владом і Максимом, чому Влад так відреагував на його перемогу і чим вона заслужила таке ставлення до себе.

Поки Дана думала про Владу, почалася сильна злива. Дівчина вирішила забігти до найближчого ресторанчика, який знаходився на набережній.

Очікуючи на своє замовлення, Дана дивилася у вікно на погоду, яка різко погіршилася.

Несподіваний звук дзвіночка над вхідними дверима ресторану сповістив про нового відвідувача.

— Доброго дня, Дано, — знайомий голос вивів дівчину зі своїх думок.