сторінка 1

у весняний день 1740 року, коли родилась амріта, йшов дощ, такий ж похмурий і сірий, як життя бідняка. раму сидів навпочіпки під тихим навісом, з якого нескінченним потоком лилася вода, і терпляче чекав, коли йому дозволять увійти в хатину, звідки долинали душевно роздираючі крики його дружини гіти. коли голос породіллі змовк і на порозі з'явилася сільська повитуха, чоловік з надією підвів очі. 

• дівчинка - суворо сказала жінка, і раму приречено опустив плечі. 

сьома дочка за тринадцять років шлюбу та жодного хлопчика: навряд чи боги могли вигадати більш зношене покарання! ймовірно, в одному з колишніх життів він вчинив жорстокий злочин, а можливо,  колись в минулому в нього народжувалися сини. раму піднявся вирушив у будинок. тут не було вікон, і світло проникало через вузький дверний отвір. бамбукові жердини на стелі закоптилися, з них звисали лахміття сажі.на земляній підлозі кілька потертих циновок. біля тліючого вогнища глиняні горщики пахло димом і вогкістю гіта лежала, витягнувши руки вздовж тіла, виснажена і байдужа. подивившись на дружину раму подумав про те,як сильно може змінити людину павутиння життєвих негараздів. колись гіта була веселою, здоровою, красивою, вона багато сміялася, любила співати та танцювати. зараз він бачив перед собою постарівшу,згаслу, знесилену жінку. 

• я приношу тобі лише нещастя, раму, - подала голос дружина. - сьома донька! краще б я померла ! 

• не кажи дурниць, гіта. краще подумай про те, як ми її назвемо.

• мені все одно - сказала жінка і відвернулася до стіни. – я не хочу її бачити!

• дарма ти так, - з докором промовив раму і подивився на новонароджену, що лежала в узголів'ї матері. 

нічого особливого дівчисько як дівчисько, шматок м'яса який буде рости, їсти і пити, висмоктуючи з вивчених батьків останні соки. інша справа, якби народився хлопчик! син, який підтримує батька та матір при житті і проводжає їх в останній шлях,здійснює  всі обряди, що забезпечують батькам безперешкодний перехід у наступні народження.не даремно кажуть що на відміну від дочок сини народжуються не з утроби, а з серця!

вийшовши з дому, раму побачив у дворі сільського астролога, старого на ім'я бхадра, і розвів руками. то міг би не приходити в будинок бідного шудри з якого всьоме посміялася доля. 

• я знаю раму! - поспішно промовив бхадра, піднімаючи долоні. – я хочу сказати, що твоя дочка народилася під щасливою зіркою. її чекає не звичайне життя вона буде красива, багата, розумна. до того ж боги нагороди її рідкісним даром.

• яким?

• час покаже – ухильно відповів астролог. 

раму невдоволено підняв очі. дощ закінчився, але небо було затягнуте сірою полонею. які зірки здатний розгледіти на похмурому небі старий обманщик бхадра? з іншого боку, він був радий такому втіху і безпорочно простяг старому рупію. 

незабаром дочки,  яких на час пологів матері відіслали до сусідів, повернулися додому і хатина наповнилася дитячими голосами. сестри теж не приділили малечі уваги: вони давно вже звикли до того, що щороку їх стає на одну більше. 

вночі гіта обережно піднялася з циновки, взяла новонароджену і тихо вийшла з дому. дув холодний вітер. сільські вулиці тонули в темряві: лише на деяких хатинах миготіли тьмяні вогники. небо очистилося і місяць освітлював джунглі, примарним блакитним сяйвом, розлогі крони дерев набули нереальних, химерних обрисів. мало хто насмілювався залишати село в той час, коли в джунглях прокидалося таємниче нічне, життя, проте Гіта безстрашно відчинила ворота і швидко пішла до похмурої частіше. звивиста стежка ледве вгадувалась у густих чагарниках. часом джгути чіплялися за плечі, зачіпали обличчя, і Гіта нетерпляче відстороняла з рукою. кругом тріщали цикади, перегукувались нічні птахи. крізь візерунки листя пробивалося сяйво блискучого розсипу зірок 

жінка не відчувала страху ні перед тим, що збиралася зробити, ні перед власною загибеллю.  якщо на неї нападе дикий звір, то вона буде позбавлена тягаря життя, в якому так багато турбот і так мало радості. що стосується іншого гіта була не єдиною, хто чинив подібним чином. 

сусідам можна сказати, що дитина померла. ніхто нічого не запідозрить, а якщо запідозрить, то не засудить. видати заміж сім дочок, сім разів приготувати надане під силу лише багатію, з вищої касти  но ніяк не бідному шудрі! можливо, своїм вчинком вона розірве нескінченне коло, боги зрозуміють свою помилку і нарешті подарують їм із раму сина!