Родіон.
Сьогодні був звичайний день. Зранку на пошту прийшли гроші. Вони надходять ще від мого народження, кажуть, це якась соціальна допомога матерям-одиночкам. Я їх узяв та поклав на столі в кухні. Але дивно, що мені вже за 40, а вони все одно надходять.
Вийшов із дому та попрямував на свою роботу. Як виявилося, нині в мене завіз товару до неї.
Я знав, що нам заборонено, та все ж кожен раз радів, коли треба було їхати туди. Я таки зумів їй пробачити її вибір. Та я не навчився з цим жити.
Приїхав тоді, коли в неї була обідня перерва. Вона сиділа в своїй кімнаті за столом та пила каву.
- Привіт! – вигукнув я, зайшовши в її приміщення.
- Привіт! Товар привіз? – навіть не дивилася на мене.
- А чого б я ше приїжав? Зараз принесу.
- Думаю, в тебе і без того є причини, - пробурмотіла вона, але я добре почув і знав, про що вона говорить.
Вивантаживши весь товар, я приєднався до неї в службовому приміщенні.
- Як там твоя сім’я? - спитав, сівши навпроти неї на ліжку.
- Та нічого особливого. Вчора Володю виписали, тому сьогодні вже помагає мамі на кухні, - вона глибоко вдихнула і видихнула і я зрозумів, що далі піде щось неприємне. – Мені здається, мама здогадується про нас.
- Вона і так знала, - знизав я плечима.
- Але думала, шо це було просто захоплення. Ніхто не знає, шо ти приходиш сюди не просто через товар...
Вона відвела погляд, а я уважно подивився на неї.
- Вона вже застала нас, але ти викрутилася. Вона повірила?
- Ніби...
- Краще б не робила цього. Краще б сказала як є. Тобі не надоїли так жити? Кинь Адама!
- Я не можу! Родіон, світ не крутиться навколо любові. Деколи треба вибирати розумом, а не серцем.
- Ти вже вибрала одного разу і ми втратили вже так багато років.
Вона нахилилася до мене.
- Не треба було тоді вертатися, - прошепотіла ледь чутно.
Я не витримав цих слів і вийшов з магазину.
Повертався додому геть виснажений після такого робочого дня. У голові весь день крутилася остання фраза. Вона хотіла від Крижанівських одного і отримала це. Але воно її змінило. Лера більше не думає тими мірками. Тепер у неї свої.
#641 в Детектив/Трилер
#271 в Детектив
#469 в Молодіжна проза
#104 в Підліткова проза
розслідування, сімейна драма та родинні таємниці, шкільне життя
Відредаговано: 15.10.2026