Льюїс вистрелив у Меґан.Алек прицілився йому у ногу, й за один вистріл чоловік впав, так і не зумівши вистрибнути з вікна.Сходами уже підіймалася підмога, Андерсон заковував у кайданки Льюїса, а Алек підбіг до Меґан, у якої з плеча стікала кров.
-Меґан!Ти мене чуєш?Тримайся, швидка вже їде!-Він ніжно взяв її на свої великі та сильні руки, й закривши її рану рукою, вивів на двір.Напевно, Меґан людина з хорошою вдачею, адже швидка вже паркувалася біля поліцейських машин.З сусідніх будинків виходили сонні люди, щоб подивитися на це "шоу".Андерсон виводив Льюїса, який був закутий у кайданки, й посадив на заднє сидіння у поліцейську машину.З обох боків до Льюїса підсіли поліціянти.Андерсон підійшов до Меґан, якій перев'язували плече.
-Все добре?Немає серйозних поранень?-Запитав він.
-Ну, не рахуючи простреленого плеча, то напевно немає.-Відповів Алек.
-Не смішно, Алеку.Я поїду з цим кадром у відділок, якщо щось буде потрібно, зателефонуєте.-Після цих слів, чоловік розвернувся й сів у поліцейську машину.Всі 2 машини поїхали й залишилися тільки швидка й машина Алека.
-Гадаю, жінці потрібно поїхати з нами до лікарні, щоб її краще огледів лікар.-Сказала маленька й мила санітарка.
-Ми впораємося і без лікаря, дякую.-Відповіла Меґан, пробуючи піднятися.-Це всього невеличке поранення.Трохи зачепили плече.Ми до такого звикаємо.Я хочу додому, Алеку...-Тримаючись за Алека, сказала Меґан.Вони пошкандибали до його машини й поїхали додому.
-Чому ти мене знову не послухала?Ми могли обійтись і без цього поранення.-Запитав Алек, коли вони вже їхали.
-Я ніколи нікого не слухаю.Тобі варто до цього звикнути.-Дражливо, але в той час і любляче посміхнулася Меґан.Прийшовши додому, вони одразу ж вмостилися в тепле ліжко.
Наступного ранку, Меґан з Алеком приїхали до поліцейського відділку.Льюїс уже сидів у кімнаті для допитів, і Меґан з Алеком спостерігали за ним через двостороннє дзеркало.
-Я хочу з ним поговорити.Хочу почути його версію.-Рішуче сказала Меґан.
-Він небезпечний, Меґан.Давай краще я?...-Алек взяв її за руки.
-Ні!-Перебила його жінка.-Я хочу сама все це почути.Хочу поглянути в його очі.Зрозуміти, чому він це зробив...Будь ласка.-Благально посміхнулася Меґан.
-Будь обережна.-Солодко поцілувавши жінку, Алек відпустив її, і Меґан зайшла в темно сіру кімнату для допитів, де стояли тільки стіл і 2 стільці навпроти.Льюїс сидів закутий у кайданки й роздумував про щось.
-Знову привіт.-Сказала Меґан, зайшовши до кімнати й сівши на металевий стілець.Вона сиділа гордо, з рівною спиною, склавши руки на стіл й дивлячись прямісінько на свого колишнього чоловіка.-Я попросила суд негайно нас розлучити, тож скоро ти будеш для мене просто ім'ям на документі.
-Вітаю.-Вийшовши зі своїх роздумів, він підняв голову, й Меґан зустрілася очима з його внутрішніми демонами.-І після отримання цього документу ти одразу ж побіжиш до свого коханця.
-Це вже не тобі вирішувати, адже усі ми знаємо, що твоя справа просто так не забудеться.Тобі доведеться понести покарання за все скоєне.І я про це подбаю.-Вона впевнено говорила й дивлячись на нього, шукала слабкі місця, як це робив він.-А тепер попрошу дати свідчення.Я хочу почути твою версію.Хочу почути всю історію і кожну її дрібничку.
-То тобі кортить знати чому я таке зробив?Отож, розповім тобі свою історію.Якщо ти гадала, що ти у мене була тільки одна, то ти глибоко помиляєшся.У мене було багато жінок, я був багато разів одружувався й так само розводився.Після цього всього мені було так самотньо й неприємно на душі, що я вирішив чимось себе розрадити.Все починалося з невеличких переслідувань людей.Я обожнював спостерігати за життям інших.Як вони йшли на роботу, робили прогулянки, зустрічалися з друзями, чи вигулювали тварин.Ти була однією з тих, за ким я любив спостерігати, і моєю найулюбленішою.Тому, що за детективами мені ще не вдавалося спостерігати.І одного разу я зрозумів, що закохався у тебе.Потім ти сама знаєш, що було.Але коли я з тобою прожив 2 роки, і побачив те, чим ти живеш під іншим кутом, побачив яка ти нікчемна, мені знову стало нудно.Ти вирішила мене не слухатися і я вирішив, що тебе варто перевиховати.Але ти була занадто уперта і я вирішив поступити з тобою по іншому.Я хотів тебе знищити.Я хотів бачити як ти страждаєш.І саме твої побої приносили мені неймовірної насолоди.Але коли мені знову стало нудно, я вирішив зробити по-іншому.Я вирішив почати стежити за твоїми рідними.І першою на це попалася саме Стелла.Мені було весело бачити, страх у її очах, коли вона помічала як я за нею слідкую.Але того дня...у парку...я себе не стримав і це додало мені ще більшої сили.
-Господи, тебе потрібно ізолювати від навколишніх!Ти небезпечний!А навіщо ти тоді пожежу влаштував?
-Мені захотілося нової порції адреналіну.Я чекав поки ви вийдете з дому, гадав що твоя сестра з чоловіком уже сплять у ліжечку.Але той довбень Пітер відчув запах диму, й зрозумів, що їхній будинок горить.Викликав пожежників і вивів себе з дружиною на двір!Обірвав усі мої плани!-З ненавистю говорив Льюїс.
Від почутого у Меґан запаморочилося в голові.Їй потрібно було терміново вийти на свіже повітря.Вона підскочила зі стільця і вже хотіла виходити з кімнати, але її зупинили наступні слова Льюїса:
-Я знав що у тебе буде така реакція.І чесно, мені дуже приємно бачити тебе у такому стані.Це говорить мені, що я все зробив правильно.-З гордістю відповів чоловік.Меґан розвернулася й зі злістю підійшла до нього.Їй ставало все гірше й гірше, проте показувати цього не можна, адже Льюїс буде собою пишатися.
-Тільки посмій ще раз про мене заїкнутися.-Вона тикнула в нього свій палець.
-А то що?-Противно вишкірився чоловік.