Алек суворо підійшов до Меґан.З під його сорочки так і виривалися на волю м'язи.Меґан ніяк не могла відірвати від них погляду.Алек взяв жінку за руку і відвів у сторону щоб ніхто не зміг їх почути.
-Що ти тут робиш?!-Обурливо,майже через зуби звернувся до Меґан Алек.
-Те що й ти.Прийшла розслідувати справу.
-Ти повинна була сидіти вдома.
-Нікому,нічого я не повинна.
Алек важко видихнув,оглянув парк і знову суворо поглянув на Меґан.На обличчі виднілися зціплені вилиці.
-Я не розумію,чому ти так злишся?-Відступившись жінка знову взялася за своє.
-Я тебе просив бути вдома.
-Алеку,закінчім вже цю суперечку.Я відчуваю що повинна бути тут,повинна допомагати і ти мене не спиниш.Хоч ображайся,злися але ти свого не одержиш.Поки я не з'ясую хто вбив Стеллу,я не заспокоюсь.І повір,помста для тієї людини буде дуже гірка.Тож тепер відійди і дай мені робити свою справу,що й тобі раджу робити.
-Вперта як осел.-Змирився Алек.-Я за тебе хвилююся.Як би це жорстоко не звучало,але нам на роботі не потрібні емоції,нам потрібна зосередженість і відданість своїй справі.
-Ти знаєш,що я завжди зосереджена на роботі.
-Але щодо цієї справи виникають сумніви.Тому раджу зараз поїхати додому.
-Алеку,я обіцяю що буду держати свої емоції при собі але будь ласка,дай мені взяти участь у цій справі.Дай мені її закінчити.-Благально дивилася Меґан.
-Гаразд,але якщо щось станеться,то я тебе попереджав.-Поводив пальцем Алек.
-Добре.-Посміхнулася жінка у відповідь на тицяння пальцем у неї.-До речі,куда ти так приодягнувся?-На її обличчі спостерігалася цікавість,але це була не просто цікавість,вона було з нотками хтивості.
-Чому б і ні?
-Просто ти виглядаєш дуже...кхм...
-Як?-Не розуміючи натяку,зосереджено дивився чоловік.
-Якби я тебе не знала,то поду6мала б що ти працюєш стриптизером.
-Це можна вважати компліментом?-Алек дражливо посміхався.
-Вважай що так.-Меґан підійшла настільки близько,що запросто могла дотягнутися до його губ.Алек заворожено дивися їй у вічі інколи поглядаючи на її рожеві губи.Його темно-коричневе,довге волосся магічно переливалося на сонці.-Тільки не дивися на мене так.
-Як?-Його зелені очі палаючи світилися.Інколи в них виднілися гарячі іскри.Меґан спіймала себе на думці,що хотіла торкнутися його блискучою шкіри,хотіла поцілувати його солодкі губи.
-Так ніби зараз мене з'їси.
-Я би дуже хотів.-Він посміхався як чеширський кіт.Якби Меґан була з цукру то їй богу,вона б розтопилася від його спекотної,закоханої енергії.
Його руки гаряче обійняли її талію.Якби на Меґан не було футболки то на шкірі з'явилися б опіки.Він трохи ближче підсунув жінку до себе і Меґан стало трохи ніяково.Вона прийшла сюди не за тим що б обійматися з Алеком,але вона не могла спинитися.Вона обгорнула його шию своїми руками.Щоб дотягнутися вона стала на носочки.Люди задивлялися на них,можливо хтось і заздрив але Меґан було все одно.На цей момент були тільки вони двоє і ніхто більше.Вони вже багато разів обіймалися але ці обійми були іншими.Вони були мрійливішим,чутливішими врешті решт закоханими.Цей блаженна мить могла б ще довше відбуватися,якби Меґан не повернув до життя звук дзвінка і вібруючий телефон у задній кишені її джинсів.Ось тепер ніяковість взяла своє і вони двоє почервоніли як підлітки які перший раз потрималися за ручку.
-Кхмм...-Прочистивши горло Алек відпустив Меґан і відступив на пристойну відстань.
Вибравши з кишені телефон на екрані світилося ім'я-Льюїс.
-Чорт.-Обруливо сказала Меґан.-Вибач.-Вона прийняла виклик і вирішила піти прогулятися парком.
-Меґан,де ти?Я тебе цілий ранок чекав!-Говорив голос на підпитку.
-У мене робота Льюїсе,я не сижу як ти цілими днями у барах.
-Слідкуй за словами,жінко!І довго ти ще будеш "працювати"?-Останнє слово для Меґан звучало дуже дивно.
-Що ти маєш на увазі?-З настрогою питала жінка.
-Ти гадаєш я не знаю яка в тебе робота?Гадаєш,що я такий дурний для цього життя,що навіть не уявляю і не бачу з ким ти крутишся?
-Льюїсе,я не розумію про що ти.
-Не прикидайся дурненькою.Я про те,що я бачу як ви з Алеком поводитеся один з одним.Гадаєш,я сліпий?
-Льюїсе,твої припущення тут ні до чого.З мене досить твоїх знущань.Мені потрібно працювати.Бувай.
-Тоді я до тебе приїду.Я знайду тебе.І знай Меґан,тобі та твоєму хахалю солодко не буде.Оглядайся.
Слухавку неочікуванно скинули."Оглядайся".Ці слово крутилися у голові Меґан,від них йшов мороз поза шкірою.Вона чудово знає на що здатен Льюїс.Лишньої уваги їй та Алеку не завадить.Закуривши,жінка повернулася до розслідування.