Чи замислювалися ви,скільки разів ми могли опинитися поруч з небезпечним злочинцем чи вбивцею? Не могли відрізнити небезпечних людей від простих перехожих?
А що,як він твій близький родич,друг,чи кохана людина?
17 листопада 2012
Парк Аббот
У Говфілд-Сіті стояла темна ніч.Стелла прогулювалася нічним осіннім парком,який освічували вуличні ліхтарі.Зелена трава на якій подекуди лежали опалі з дерев листочки різних кольорів,голі дерева,та спокійне,тихе,осіннє повітря.Стелла дуже любила осінь.Ці дощі,калюжі,опале листя, це все про неї-естетку Стеллу.
Ще вона любила бути сама.Так було і цього холодного,безжалісного листопадного вечора.Принаймні,вона так вважала...
Вона повільно проходилася роздивляючись все навколо себе.Зазвичай пташки в цю пору та годину не цвірінькают,тому й нічого не було чути,лише тиша...хоча...чекайте...здається позаду неї хтось йде...На мить вона завмерла,серцебиття підвищилось,кожна людина впевнена що та чи інша погана історія не відбудеться з нею,але чи всі справді застраховані від цього?Кроки незнайомця щоразу були ближчими.
«Стояти не можна».Це в ній говорив інстинкт самозбереження,тому вона прискорилася.На диво,невідомий теж прискорився...
Стелла ще більше перелякалась.Ось тепер точно можна сказати,що цей неопізнаний не бажає дівчині добра.
«Треба діяти,біжи з усіх сил».Слухайте,а цей інстинкт гарна штука,та чи спрацює його план?Стелла дослухалась до своїх думок та повернувши до іншої сторони парку почала бігти,через дерева.Панянку там легко побачити через велику відстань,але хто буде думати про це в такій скрутній та страшній ситуації?Хоча б це не завадило...
Чужинець теж почав бігти.Стелла була з худих дівчат,проте фізична підготовка у неї була дуже поганою,можна сказати що її взагалі не було.Єдине що можу сказати про невідомого це те,що він про свою підготовку дбає і поки дівка ледве бігла,незнайомець був за декілька кроків до неї.Вона чула його переривчасте дихання.Він простягнув свою руку,схопив її за плече та завалив на холодну,мокру,сиру землю.Ось і кінець...Кінець її життя...