Вистава десята

(десята заповідь: Не бажай того, що є в іншого)

Сцена 1

Івасик, Брати Богатирі, Баба Яга, Кікімора, Світлячок, Фея.

Сцена 2

Брати Богатирі, Фея, Чахлик, Вітри, Сніговичок.

Сцена 3

Ісусик, Івасик, Брати Богатирі, Фея, Чахлик, Вітри, Сніговичок, Лісовичок, Баба Яга, Кікімора.

Сцена 4

Івасик, Батько Івасика, Мати Івасика, Василько брат Івасика, Берегиня, Лісовичок.

Сцена 1

(літо, ліс, ясний день, на сцену виходять Івасик і Брати Богатирі)

Івасик (показуючи рукою)

- Дивіться, ось за тою горою вже мій дім. Нарешті я прийду додому.

Богатирі

- Нарешті й наша служба закінчиться.

Івасик

- Брати мої, невже нам разом так погано?

Перший Богатир (обіймаючи Івасика)

- Звісно ні, брате.

Другий Богатир

- Але відпочити з дороги не завадить.

Перший Богатир

- Але спершу, було б добре джерельної води напитися, чи не так, побратиме?

Другий Богатир

- Чиста правда, як сонце на небі.

(з-за куліс, позаду Івасика та Богатирів, на сцену крадучись виходить Баба Яга з горшком води, ставить тихенько горщик з водою позаду них і тікає зі сцени)

(якщо діти кричать, що позаду них Баба Яга, то Богатирі відповідають дітям, що їм здалося і Баби Яги тут немає)

Івасик

- Я ніби, краєм ока, Бабу Ягу бачив.

Перший Богатир (сміючись)

- Та то тобі вже ввижається, немає тут Баби Яги, чи не так, побратиме?

Другий Богатир (озираючись)

- Чиста правда, Івасику, озирнись навколо, тут немає Баби Яги.

(Другий Богатир помічає горщик з водою)

Другий Богатир

- Дивись, побратиме, ніби хтось знав, що ми пити хочемо і залишив у лісі горщик з водою.

Перший Богатир

- І справді. Так пити хочеться.

Івасик

- Не знаю, брати, щось це все підозріло, краще не пийте цієї води.

Богатирі

- Та що може статися від ковтка води?

(Богатирі по черзі п'ють воду з горщика)

Івасик (стривожено)

- Переживаю я за вас, брати.

Перший Богатир

- Нічого з нами не станеться, не переживай.

Другий Богатир

- Тільки щось дуже спати захотілося, аж сил немає.

(Богатирі підкошуються та ледве стоять на ногах)

Перший Богатир (сонливо)

- Ми трошки приляжемо, поспимо.

Другий Богатир (сонливо)

- Не переживай, Івасику, як виспимося, то далі підемо. Так спати хочеться.

(Богатирі повільно опускаються на землю і засинають)

Івасик (стривожено оглядаючись)

- Щось дивне коїться.

(на сцену виходить Баба Яга)

Перший Богатир (намагається піднятися, але не може і знову лягає)

- Ану підіймаймося побратиме, годі вже спати.

Другий Богатир (намагається піднятися, але не може і знову лягає)

- Так, як сонце чисте, як правда в небі.

Баба Яга (лякаючись)

- Ой, це я зарано прийшла, Богатирі ще не кріпко сплять.

(Баба Яга швидко йде зі сцени)

(Івасик перелякано це все споглядає)

Івасик (звертаючись до діти)

- Діти! Біда! Це ж Баба Яга, з нею тільки Богатирі можуть справитися, а вони геть поснули. Що ж тепер робити?

(діалог з дітьми)

(якщо діти пропонують тікати, то Івасик їм каже, що від Баби Яги не втечеш)

Івасик (розмірковуючи звертається до дітей)

- Втекти від Баби Яги я не зможу, здолати Бабу Ягу – теж не зможу. Може покликати когось на допомогу? Як думаєте, діти?

(діалог з дітьми)

Івасик (задумливо)

- Кого ж мені покликати на допомогу?

(діалог з дітьми)

(Івасик разом з дітьми може перебирати варіанти)

Івасик (звертаючись до дітей)

- Найкраще покликати Ісусика. Але, чи пам’ятаєте, діти? Що не можна кликати Ісусика, якщо можеш впоратися сам.

(діалог з дітьми)

Івасик (звертаючись до дітей)

- Давайте, діти, заглянемо у мою торбинку, може там щось є, що мені допоможе.

(Івасик заглядає у свою торбинку і виймає чарівну сопілочку, яку подарував йому Світлячок ще у першій виставі)

Івасик (радісно звертаючись до дітей)

- Дивіться, діти! Сопілочка! Сопілочка від Лісовичка! А ви пам’ятаєте, хто приходить танцювати, коли я граю на сопілочці?

(діалог з дітьми)

Івасик (звертаючись до дітей)

- Кікімора! Вона в минулий раз мені допомогла, то може допоможе й тепер?

(Івасик починає грати на сопілці, на сцену виходять кілька хореографів, що зображають Кікімору)

(Кікімора повторює танець з другої та першої вистави, а Івасик продовжує грати на сопілці)

(хореографічна композиція Кікімори закінчується, а Івасик припиняє грати)

Івасик (радісно звертаючись до Кікімори)

- Який я радий, що ти все ж таки прийшла, зараз сюди Баба Яга прийде.

Кікімора (здивовано)

- Баба Яга? Давно її не бачила.

(на сцену виходить Баба Яга)

Баба Яга (радісно звертаючись до Кікімори)

- Вітаю, люба Кікімора!

Кікімора (радісно звертаючись до Баби Яги)

- Привіт, сестро, давно тебе не бачила.