(дев’ята заповідь: не кажи неправду на людей)
Сцена 1
Івасик, Брати Богатирі, Староста, Жителі села, Мавки.
Сцена 2
Івасик, Брати Богатирі, Староста, Жителі села, Повитуха, Млинарка.
Сцена 3
Івасик, Брати Богатирі, Староста, Жителі села, Мавки, Баба Яга.
Сцена 4
Івасик, Брати Богатирі, Староста, Жителі села, Житель села - Сторожа, Повитуха, Млинарка, Мавки, Перша Мавка, Друга Мавка, Третя Мавка, Четверта Мавка, Берегиня, Лісовичок.
Сцена 1
(пізня весна, село, білі хатки з солом’яними стріхами, жителі села ходять по сцені займаючись своїми справами, хтось продає, хтось купує, хтось прибирає, хтось байдикує, на сцену виходить Івасик у плащі за ним йдуть Брати Богатирі)
(Івасик та Богатирі стають посередині сцени і роздивляються навкруги, що роблять жителі села)
(неочікувано на сцені з’являються Мавки, хореографи, жителі села побачивши Мавок починають ховатися та врешті-решт тікають зі сцени, Мавки виконують хореографічну композицію на тему: весна. Івасик та Богатирі стоять посеред сцени затамувавши подих у здивуванні від всього баченого)
(Хореографічна композиція закінчується і Мавки покидають сцену, жителі села повертаються на сцену, оглядаючись чи Мавки пішли)
Івасик (звертаючись до жителів села)
- Бажаю вам здоров’я! Люди добрі!
Жителі села
- І тобі міцного здоров’я, мандрівнику! Що тебе привело у наше село?
Івасик
- Зачекайте, дайте-но я вас запитаю дещо. Чому ви ховаєтеся від Мавок?
Жителі села
- Ми не ховаємося, ми речі бережемо.
Івасик
- Для чого?
(від жителів села виходить Староста і підходить до Івасика та Богатирів)
Староста
- Ви у нас люди нові і нічого не знаєте, присядьте на лавку і я все вам розповім.
(Староста подає знак жителям села і вони виносять лавку на сцену, Івасик та Богатирі разом зі Старостою сідають на лавку, а навколо них жителі села уважно слухають, що говоритиме Староста)
Староста
- Сталося це у сусідньому селі, одного разу туди завітали Мавки, потанцювали, привітали всіх з весною, ну, як годиться, а коли вже Мавки пішли, то у всіх у селі цінні речі пропали. Подейкують, що це Мавки ходять красти.
Івасик (зі здивуванням)
- Та ні, це неправда?
Староста
- Правда, синку, правда, я сам на свої вуха це чув.
Івасик
- Хто ж вам таке казав?
Староста
- Повитуха із сусіднього села, мовляв, сама бачила, а ще додала, що іноді разом з Мавками красти і Берегиня ходить.
(Івасик від цих слів різко встає, стискає долоні в кулаки та гостро і швидко йде зі сцени)
Перший Богатир
- Куди це він пішов?
Другий Богатир
- Треба за ним іти.
(Староста та Богатирі встають з лавки і покидають сцену за Івасиком, слідом за ними покидають сцену і жителі села)
Сцена 2
(пізня весна, село, білі хатки з солом’яними стріхами, посеред сцени стоїть огорожа з лози)
(Івасик та Богатирі підходять до огорожі, за ними йде Староста і жителі села)
Івасик (гостро і трохи розсерджено)
- Повитуха! Повитуха! Виходи розмова є!
(з іншого боку огорожі виходить Повитуха)
Повитуха (іронічно)
- О, юначе, хто ти такий, щоб так зі мною говорити?! Від чийого імені ти кажеш?
Староста
- Від мого! Старости села!
Повитуха
- Ну добре, добре, кажіть вже, що вам треба?
Івасик (гостро)
- То це ти пускаєш плітки, нібито Берегиня разом з Мавками обкрадає села?
Повитуха
- Я нічого не пускаю, я тільки правду кажу.
Івасик (гостро)
- Яка ж то правда? Ти що на свої очі бачила?
Повитуха
- Ну, я сама не бачила…
Староста (здивовано та роздратовано)
- Як то?! Не бачила?! Ти ж мені сама казала?!
Повитуха (винувато)
- Ну, я трошки перебільшила, прикрасила.
Івасик (розсерджено)
- Прикрасила?!
(Богатирі хапають тримати Івасика за руки, про всяк випадок, хоча Івасик не рухається)
Староста
- А хто ж бачив?
Повитуха
- Мені розповіла Млинарка, вона точно щось бачила.
Староста
- Клич сюди Млинарку! Хутко!
(Повитуха йде до одної з закуліс, з якої виходить Млинарка)
Повитуха (звертаючись до Млинарки)
- Вибач мене, вибач мене, але я мусила розповісти. Йди хутко, тебе Староста чекає.
(Млинарка перелякано підходить до огорожі, Повитуха покидає сцену)
(Івасик все ще стоїть сердитий, його намагаються заспокоїти Богатирі, тримаючи з обох боків, про всяк випадок)
Староста (гостро звертаючись до Млинарки)
- Ану, кажи чесно! Ти сама бачила на свої очі, щоб Мавки разом з Берегинею села обкрадали?!
Млинарка (перелякано)
- Ні, на власні очі не бачила. Але я не брешу, я кажу тільки те, що сама чула.
Староста
- Хто ж тобі про це розповів?!
(Млинарка озираючись шукає порятунку, не знаючи що робити)