Вистава п'ята

(п'ята заповідь: шануй старших, щоб мати вдачу у житті)

Сцена 1

Івасик, Брати Богатирі, Сніговичок, Бабуся, Сніжинки.

Сцена 2

Івасик, Брати Богатирі, Морок, Бабуся, Сніговичок, Сніжинки.

Сцена 3

Лісовичок

Сцена 1

(Зима, біла рівнина, сніг, заметіль, звуки сильного вітру. На сцену виходить Івасик і пробирається через зимову заметіль, захищаючись від неї руками)

Івасик

- Ісусику! Ісусику! Це ти!?

(На сцену виходять сніжинки, відбувається хореографічна сцена “сніжинки кружляють в заметілі”. Сніжинки кружляють навколо Івасика. Іноді, то одна, то інша поодинока сніжинка підхоплює Івасика і кружляє з ним в танці по сцені. Врешті-решт Івасик обессилено падає і залишається лежати на сцені, а сніжинки танцюючи покидають сцену і заметіль припиняється)

(На сцену виходить Ісусик і підходить до Івасика)

Ісусик (торкаючись плеча Івасика)

- Івасику! Івасику! Ти шукав Мене?

Івасик (радісно)

- Ісусику!

Ісусик (навчаючи)

- Я прийшов дати тобі наступну пораду. Шануй старших, щоб мати вдачу у житті.

Івасик (озираючись)

- Ісусику, куди ж мені йти. Я побіг, мені здалося, що Тебе побачив, і заблукав.

Ісусик (заспокоюючи, поклавши руку на плече)

- Івасику, головне, запам’ятай що я тобі казав, а шлях ти і сам знайдеш і друзі допоможуть.

(Ісусик покидає сцену)

Івасик (звертається до дітей)

- Діти, а ви запам’ятали, що мені порадив Ісусик?

(діалог з дітьми)

Івасик

- Так, пригадую, шанувати старших щоб мати вдачу.

Івасик (звертається до дітей)

- Діти, а ви вмієте шанувати старших?

(діалог з дітьми) (якщо діти кажуть так, то Івасик може їх запитати: “А чи важко це робити?”, якщо діти кажуть ні, то Івасик може спробувати їм пояснити, що таке шанувати старших)

Івасик (бадьоро звертається до дітей)

- Думаю, мені треба спробувати шанувати старших, якщо мені це порадив Ісусик.

(На сцену виходять Брати Богатирі)

Богатирі

- Івасику! Чому ти від нас втік у заметіль? Ми ледве тебе знайшли.

Івасик

- Мені здалося, що я побачив Ісусика, от і побіг.

Богатирі

- Ну то як, знайшов Ісусика?

Івасик

- Та ні, Ісусик мене знайшов.

Богатирі

- Сказав тобі щось хороше? Що нас чекає?

Івасик

- Ісусик дав мені пораду, яка має допомогти у випробуванні.

Перший Богатир

- Шкода, добре б знати, що нас чекає.

Другий Богатир (звертається до Першого Богатиря)

- Та постривай.

Другий Богатир (звертається до Івасика)

- Так що там порадив Ісусик?

Івасик

- Якщо хочемо мати вдачу у житті, то нам потрібно шанувати старших.

Другий Богатир (звертається до Івасика)

- Цікаво, ніколи про таке не чув.

Другий Богатир (звертається до Першого Богатиря)

- А ти побратиме?

Перший Богатир (з посмішкою)

- Вперше чую, щоб вдача була з тим, хто вшановує старших.

Другий Богатир (бадьоро)

- І я думаю, що вдача буде з тим, хто хоробрий!

Перший Богатир (бадьоро)

- І сильний!

(Богатирі обіймають Івасика з обох сторін)

Богатирі

- Сила і хоробрість, ось два крила вдачі!

(починається заметіль, шумить вітер, на сцені знову з’являються сніжинки з коротким танцем, на сцену непомітно позаду сніжинок виходить Сніговичок, стає на одному місці і завмирає, танець закінчується і Сніжинки покидають сцену а Сніговичок залишається і стоїть непорушно, заметіль закінчується)

Перший Богатир

- Сильна заметіль, аж до костей пробирає.

Другий Богатир (помічаючи Сніговичка, звертається до Івасика та Першого Богатиря)

- А це хто тут позаду стоїть?

Перший Богатир

- Та це напевно сніжний ком, просто на сніговика схожий. Вітром нанесло.

Івасик (трохи боязко)

- Так, дійсно схожий на сніговика. Аж моторошно.

(Івасик і Богатирі відвертаються від Сніговичка, тим часом Сніговичок, позаду них, перебігає у інший бік сцени. Івасик і Богатирі лякаються, відчувши що щось відбувається позаду них)

Івасик (перелякано)

- Я боюся обертатися.

Богатирі (бадьоро)

- А давайте всі одразу!

Івасик (сміливо)

- Давайте, я готовий!

(Івасик і Богатирі обертаються одночасно і лякаються, що Сніговичок стоїть на іншому місці, а Сніговичок стоїть і не рухається)

Івасик (боязко)

- Давайте, краще, підемо далі, бо цей сніжний ком якийсь дивний.

Богатирі

- І дійсно, дивний, не міг його вітер посунути, якщо вітра немає. Підемо краще далі.

(Івасик і Богатирі покидають сцену. Сніговичок перебігає на центр сцени і завмирає)

(на сцену повільно виходить Бабуся з величезним мішком)

Бабуся

- Ох, як важко.

(Бабуся помічає Сніговичка і думає, що це просто сніжний ком)

Бабуся (дивиться на Сніговичка)

- Дійду до цього сніжного кому і відпочину.

(Бабуся повільно наближається до Сніговичка, а Сніговичок робить один крок у бік віддаляючись від Бабусі)