(друга заповідь: не сотвори собі кумира)
Сцена 1
Ісусик, Івасик, Берегиня, Брати Богатирі
Сцена 2
Івасик, Брати Богатирі, Кікімора, Змій Горинич, Лісовичок
Сцена 1
(Ліс. Пізнє літо. Вечоріє. На сцену виходить Івасик і оглядається)
Івасик
- Здається заблукав! Чи то я дорогу загубив, чи то вона сама від мене втекла? Куди мені йти?
(Схилившись, плаче. Виходить Ісусик і підходить до Івасика)
Ісусик
- Чому знову плачеш?
Івасик (заплакано)
- Не знаю куди мені йти. Я заблукав.
Ісусик (повчаючи)
- Не плач, Івасику, бо справжнє випробування ще попереду. Тобі потрібно буде вирішити хто для тебе є справжнім прикладом у житті. Головне – не сотвори собі кумира. Подумай над моїми словами і лягай спати, бо вже ніч починається.
(Івасик лягає спати. Ісусик йде зі сцени. Темніє. На сцені з’являється Берегиня і підходить до Івасика)
Берегиня
- Івасику! Івасику! Вставай!
Івасик (підіймаючись, здивовано)
- Берегиня! А ти звідки тут?
Берегиня
- Я прийшла допомогти.
Івасик
- Ти покажеш мені куди йти?
Берегиня
- Не зовсім. Ти маєш піти з моїми Братами Богатирями і тоді знову знайдеш свій шлях.
Івасик
- Богатирі теж тут?
Берегиня
- Так і вони тебе шукають.
Івасик
- Але ж як я їх знайду, коли сам заблукав?
Берегиня
- Заграй на сопілочці, яку тобі Лісовичок дав, і вони тебе самі знайдуть?
Івасик
- А чому ти не покличеш братів?
Берегиня
- Івасику, мене ж тут немає.
Івасик
- Як це?
Берегиня
- Я тобі тільки приснилася.
(Івасик знову лягає, як тільки-но Берегиня покидає сцену, Івасик прокидається)
Івасик
- Оце ж дивний сон. Важко згадується. Підкажіть діти, що там казала Берегиня, що треба зробити?
(Діти підказують)
Івасик
- Вірно, треба заграти на сопілочці, яку мені Лісовичок дав.
(Івасик витягує сопілку і грає. Тут може бути хореографічна композиція, ніби вся природа танцює під музику Івасика)
(На сцену виходять Брати Богатирі)
Богатирі
- Івасику! Нарешті ми тебе знайшли.
Івасик (каже протяжно дивлячись на сопілку)
- Так, сопілочка стає при нагоді.
(Івасик ховає сопілку до торбинки)
Богатирі
- Командир наш пропав. Ніхто знайти не може. Ніхто не знає куди подівся.
Івасик
- А чому ж ви мене шукали?
Богатирі
- Лісовичок підказав, що ми неодмінно маємо тебе з собою взяти.
Івасик
- Добре що ви мене знайшли, але ж я не знаю куди йти далі?
Богатирі
- Зате ми знаємо, йдемо до відьми.
Івасик (з острахом)
- До відьми? Якої ще відьми?
Богатирі
- Та не бійся, Івасику, все буде добре, ми ж підемо з тобою. І відьма та зовсім не страшна, її Баба Яга звати. Поговоримо з нею культурно. Вона точно щось має знати про нашого командира.
(Івасик разом з Богатирями покидають сцену)
Сцена 2
(Болото. Пізнє літо. На сцені кілька танцюристів (3 або 4) зображають танцем Кікімору болотну. На сцену виходять Івасик і Брати Богатирі та лякаються Кікімори)
Івасик (перелякано)
- Які страшні створіння. Може ви йдіть вперед.
(Івасик ховається за Богатирями)
Богатирі (трохи налякано)
- Щось ми передумали. Самі злякалися. Давай ти їх розпитаєш, хто вони такі, а ми потім вирішимо, що робити.
(Богатирі штовхають Івасика вперед)
Івасик (говорить обережно, намагаючись не спровокувати Кікімору)
- Хто ви такі?
Кікімора
- Ми не такі, ми така, бо ми одна.
Івасик (здивовано)
- Як це ви одна, якщо вас багато?
Кікімора
- Отак ми одна.
(Кікімори стають одна за одною)
Кікімора
- А отак нас багато.
(Кікімори розходяться в різні боки)
Кікімора
- Зрозумів?
Івасик
- Дивне ти створіння, аж в очах рябить. То хто ж ти така?
Кікімора
- Я Кікімора болотна. На болотах живу.
(Богатирі перелякано говорять один до одного)
Перший Богатир
- Жах який!
Другий Богатир
- Дарма ми на болота пішли.
Івасик (звертається до Богатирів)
- Та стривайте панікувати, може вона мирна і нас ображати не буде.
Івасик (звертається до Кікімори)
- Чого тобі від нас треба?
Кікімори (сердито)
- Нічого. Це ж ви на болота до мене прийшли. Що вам тут треба?
Івасик (звертається до Богатирів)
- Ой, щось мені ніяково.
Богатирі
- Спробуй їй на сопілочці заграти. В тебе непогано виходить.
(Івасик виймає сопілочку і грає. Кікімори танцюють навколо Івасика. Після танцю з зацікавленням дивляться на Івасика та Богатирів)
Кікімора