Дещо про Калину Миколаївну

Містичне оповідання

1

 

Щойно Калині виповнилося п'ятнадцять, вона пішла топитися. На жаль, нещасливе кохання не для всіх минає безпечно. Проте, дівчина вирішила піти з життя не через це. Це була її примха — бунт, доведений до абсурду.

Ніч. Круча над річкою. Калина нашвидкуруч попрощалася з життям. Молодості притаманні рішучість, рвучкість, а от розсудливість — рідше. Калина любила жити стрімко та яскраво. Вмерти вирішила так само.

Гучний вдих, морозець по шкірі, стрімкий беззвучний стрибок. Обійми холодної води. Це мали б бути останні проживання дівчини. Та Калина відчула, як тисячі голочок водночас пронизали її тіло. Шкіру обпекло. Біль був дивний: не гострий і не тупий, а якийсь мулький, як затиснутий акорд на електрогітарі. Занурюючись, дівчина інстинктивно підтягла коліна до грудей та зціпила зуби. Її охопив жах. Щось пішло не так... Скоріше відчула, ніж зрозуміла вона.

Гнучка, легка та текуча вода, якою її знала Калина, цього разу була інакшою: густою, як кисіль, теплішою та, ніби, лютою. Вода не така! Немов у відповідь на цю здогадку, річка заклекотала. Дідько! Що ж це коїться? — подумала дівчина.

Бульбашок усе більшало. Вони виштовхували Калину наверх. Дівчина забула боятися і відволіклася від невдалого самогубства. Її свідомість заполонила нова реальність. Це був контакт із чимось первинним, неприборканим і водночас знайомим. На думку спадали сцени з фантастичного фільму про портали в інші світи, прибульців та нечисть.

Але все це відбувалося насправді. Вона насправді саме зараз борсається в мутній субстанції, яка пульсує і здається живою та свідомою. Цікавість була сильнішою за інстинкти виживання і дівчина включилась у процес пізнання.

— Чого ти хочеш?

Калина не розуміла, звідки пролунали ці слова.

Не роздумуючи, вона відповіла:

— Я хочу знати.

Тиша. Дівчина знову залишилася один на один зі стихією, що вирувала. Калина зависла в цій паузі, завмерла. Вся її сутність перетворилася на слух. Вона чекала на продовження діалога, якого може й не було. Відтак — палко захотіла жити.

Наступної миті дівчина оговталась і побачила, що лежить на березі: свідома та неушкоджена. Вона інстинктивно поворушила кінцівками.

— Хай йому грець! Що ж зі мною трапилося?

Усі емоції та сили згасли. Вона не пам'ятала про зрадливого недоумка, не намагалася проаналізувати дивну воду та свою пригоду. Минуле відділилося від неї та лишилося позаду. Виснажена, ошелешена Калина звелася на ноги та повільно попленталася додому.

Самогубство — доволі стомливий, енерговитратний процес, навіть для молодих завзятих дівчат. На щастя, ніхто з рідних не став турбувати сон Калини. Вона прокинулась опівдні.

Тіло дівчини було в порядку, а от у пам'яті раптово фрагмент за фрагментом почали виринати нічні події. Від цього запекло у грудях і злегка занудило.

— Ледь не скопитилася. Дурепа! — шпарка думка розлилася гарячою хвилею по тілу. У скронях пульсували згадки. Калина почала інтенсивно дихати, щоб їх відігнати. Згодом відпустило. Ще трошки і до дівчини повернулася цікавість. Їй дуже захотілося до мами.

Калина зайшла у вітальню та гучно привіталася. Інколи так роблять підлітки — поводяться з викликом, щоб відвернути увагу від чогось важливого для себе. Їм здається, що це проканає, хоча зі сторони виглядає смішно та театрально.

Коли з кухні з'явилася мама, брови Калини повільно поповзли вгору, бо вона вся, з голови до ніг, різнобарвно сяяла. Кольори пульсували, змішуючись, перетікали з одного в інший. Видовище було неперевершеним! Дівчина автоматично обійняла себе за плечі, щоб, відчувши тіло, переконатися у реальності побаченого. Калина ніколи такого не бачила, але інтерпретувала червоний колір сяйва, що йшов від мами, як роздратування, а безмежний, чистий небесно-синій із золотавими відблисками, як любов. Виявляється, що можна любити і злитися водночас. Ще й сяяти при цьому. Це усвідомлення враз подвоїло її життєвий досвід. У серці дівчини народився відгук, а за ним слова. Мама відгукнулася на них.

Не надто тактильна Калина кинулася в обійми мами і завмерла в них, миттєво регресуючи до маляти. Відчуття близькості з рідною людиною, потужне почуття любові врешті вилилися в ридання, адже їм не завжди було просто порозумітися одна з одною. Мама чекала, сподівалася, що донька переросте гординю та віддасть їй належну шану. У цьому моменті Калина стала меншою за матір, перестала підсвідомо змагатися за роль головної жінки в родині. Всі її маніфести самостійної дорослості втратили сенс. Це відчули обидві. Порозумілися. Змили слізьми образи та оновилися в моменті відновлення балансу. Тепер буде краще.

Від сильних переживань тілом Калини двічі поспіль прокотилася хвиля тремтіння. Таке траплялося й раніше, в моменти, коли дівчина була на піку емоційного збудження. Вона рефлекторно струшувала з себе тремтіння, як пес стріпує краплини води з мокрої шерсті. Це завжди її трохи смішило. Тож і зараз жінки розсміялися, яскраво завершивши зворушливий момент. Калина бачила, як іскорки їхнього сміху ласкавим феєрверком розбризкалися навкруги, виблискуючи, як сонячні зайчики. Це сяйво закарбується у її свідомості до скону, як безмежне джерело материнської любові, до якого завжди можна торкнутися душею в часи занепаду — її персональне джерело сили.

Подальші події вражали. Усі, кого зустрічала Калина, теж сяяли. Хтось яскраво виблискував, прикрашаючи собою світ, був зрозумілим та цікавим. Було багато тьмяних, пригнічених та малопомітних людей, які шмигали вицвілими плямами, прагнучи поглинути бодай трішки світлої енергії ззовні. Спершу це спантеличило дівчину. Відтінків було безліч, як і людей, емоцій, почуттів, моментів. Калина почала бачити інші виміри реальності. Із цим в її життя увірвалося чимало відкриттів та збудників цікавості. Вона закохалася в життя, як ніколи раніше. Вчорашня самогубця тепер маніфестувала вітальність кожною клітинкою свого живого тіла, кожним квантом енергії свого мислення, усіма часточками душі. Вона захопилася безмежно, наскрізь відкрила своє серце, щоб без останку віддатися оновленому світу, який її напевне любив.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше