Епілог

Минуло п’ять років.

За ці роки багато що змінилося. Злата подорослішала і навчилася не тікати від правди, але й не дозволяти їй руйнувати себе. Відносини з мамою стали теплими й справжніми, без напруги й недомовок. Олена Павлівна таки вийшла заміж і тепер світилася щастям поряд з коханою людиною. А ще Злата більше не поверталася до питання про біологічного батька. І не тому, що боялася - просто це перестало мати значення. В її серці назавжди залишився один тато. І цього було достатньо.

- До речі, - озвався Олег, підійшовши і обнявши дівчину ззаду. - Ми запізнимося.

- Куди? - підняла брову Злата.

- Як це куди? Ти серйозно забула?

Вона на секунду розгубилася, а потім очі раптом розширилися.

- Ой…

Хлопець розсміявся.

- Саме так. Сьогодні важливий день.

Злата поставила чашку на підвіконня і швидко накинула куртку.

- Все, я готова.

- Нічого собі швидкість, - жартома підняв брови він.

- Не змушуй мене передумати, - лукаво відповіла вона.

Вони вийшли з квартири, тримаючись за руки, як і п’ять років тому, але тепер у цих дотиках було значно більше - впевненість, вибір, спільно прожиті роки. Олег зміг зцілити її, і бути з ним було свідомим рішенням. За пів години вони вже стояли на кладовищі. Злата обережно поклала квіти до могили батька і брата, провела пальцями по знайомих іменах і тихо усміхнулася.

- Привіт, тату… - прошепотіла вона. - У мене все добре. Чесно.

Вона відчула, як Олег поруч обережно взяв її за руку.

- Я більше не боюся, - додала вона тихо. - І, здається, тепер точно знаю, що таке любов. Твоя донька по-справжньому щаслива і виходить заміж за найкращого у світі хлопця.  

Вітер ледь ворухнув її волосся, ніби у відповідь. Злата заплющила очі на мить, а потім глибоко вдихнула і відступила назад.

- Поїхали? - запитав Олег.

Вона кивнула, стиснувши його руку.

- Поїхали додому.

І цього разу слово «дім» мало для неї зовсім інше значення.

Дякую всім хто прочитав цю книгу до кінця. Ця історія має для мене величезне значення, хоч і не написана ідеально. Буду вдячна за Ваші коментарі і вподобайки, вони мотивують мене писати далі. 

Запрошую Вас на свою сторінку, до інших книг. Підписуйтесь, щоб не пропускати новинки. 

З любов'ю, Ваша авторка, Інна Сидорчук.