Минуло ще два дні, доки дівчина вирішила знайти Сирського Ігоря Євгеновича через інтернет.
⁃ Скільки? - вигукнула, коли побачила результат. Сорок два? Ні це точно кінець.
⁃ Не хвилюйся ми зараз скоротимо, методом виключення, - заспокійливо проговорив Олег.
⁃ Ну давай.
⁃ І так, твоїй мамі скільки?
⁃ Сорок чотири.
⁃ Твій ймовірний батько старший десь на п’ять років, тобто йому десь сорок вісім - п‘ятдесят. Дивимося кого можна відразу викреслити.
Так закохані просиділи аж до вечора і нарешті юнак переможно вигукну,
⁃ Ну ось, результати скоротилися до п‘яти чоловік, не так уже й погано. Тепер подивимося, кого ще можеа викреслити.
⁃ Може ось цього, він точно не схожий на сім‘янина, а мама говорила, що в нього двоє дітей.
⁃ А може дружина його покинула? - припустив Олег і було вирішено все-таки його залишити.
⁃ А може цього викреслимо, він живе аж у Сумах, і чомусь я сумніваюся, що може бути тим самим.
⁃ Швидше за все так і є.
⁃ А ще ми покажемо фото моїй мамі, можливо вона впізнає своє минуле кохання.
⁃ Ок, тоді давай на сьогодні завершимо, бо я вже реально з ніг валюся.
***
Злата лежала в ліжку і не могла заснути. От знайде вона свого ймовірного батька, а що далі? Тож не підійде і не скаже: «Доброго дня, я ваша ймовірна дочка». Це буде якось тупо, або взагалі її пошлють куди подалі, або сприймуть за ненормальну. Можливо варто просто взяти матеріал для ДНК, але як це непомітно зробити. А якщо виявиться, що Злата справді його дочка, то що ж робити тоді дівчині?
«Так все, не буду наперед задумувати»,- твердо вирішила і поринула в сон.
Наступного дня Злата у супроводі Олега знову навідалися до Олени Павлівни і показали світлини чоловіків. Жінка спочатку уважно їх розглядала і точно відкинула трьох, а от між двома іншими вагалася.
⁃ Не знаю навіть, обоє дуже схожі на молодого Сирського, - промовила мама Злати і ще раз глянула на екран смартфону.
⁃ Ну принаймні маємо лише двох, а не п’ятьох, - заговорив хлопець.
⁃ Дякую, мамо, ми уже підемо, - швидко заговорила дівчина і потягнула Олега за руку до дверей.
⁃ Може залишитеся, чаю поп’єте, - люб’язно запрошувала Олена Павлівна, але Злата лише заперечливо похитала головою:
⁃ Ні, мамо, ми спішимо.
Коли дівчина з хлопцем вийшли з квартири і залишилися наодинці, то Олег тихо зауважив:
⁃ Для чого ти так з мамою, вона ж з усіх сил старається все виправити, а ти її постійно відштовхуєш.
⁃ Олеже, давай закриємо цю тему, бо я зовсім не в тому настрої, щоб розмовляти про мої стосунки з мамою.
⁃ Як хочеш, - підняв руки вгору юнак, а Злата не витримала і розсміялася.
⁃ Скажи краще, що ми будемо робити далі?
⁃ Я думаю, потрібно поїхати до цих двох кандидатів і поговорити з ними.
⁃ Так, думаю, це буде розумно, - погодився Олег і ніжно поцілував дівчину у щічку.
Один з претендентів жив у районному центрі, а інший в місті і працював у страховій компанії. І саме до останнього і вирішили навідатися молоді люди.
#858 в Жіночий роман
#3172 в Любовні романи
#1448 в Сучасний любовний роман
перше кохання, біль розчарування кохання, втрата близької людини
Відредаговано: 25.05.2026