Розділ 16

Ніжні чорні гіпюрові волани окутали напіввідкриті плечі дівчини, а червона сукня облягало все тіло, підкреслюючи принади стрункої фігури.  Розпущене волосся спадало лавиною на спину, утворюючи золотий водоспад з кучерів. Яскравий макіяж доповнив образ. Злата ще раз крутнулась перед дзеркалом і зрозуміла, що виглядає шикарно.

Дискотека вже почалася, коли дівчина ввійшла до клубу. Окинувши поглядом залу, дівчина відразу побачила Андрія, який сидів за барною стійкою. Хлопець її також помітив, але не підійшов.

Злата присіла за барну стійку і замовила безалкогольний коктель. Навіть не помітила як до неї приєднався незнайомець.

 ⁃ Чому така красуня сумує?

 ⁃ Та так, настрою немає.

 ⁃ А хочеш покращу? - і не чекаючи відповіді простягнув руку, щоб запросити на танець.

Злата кинула погляд на Андрія, він різко перемкнув увагу на стакан, роблячи вигляд, що не помічає дівчину, хоч до цього пильно за нею спостерігав. Злата схопилася з місця і у супроводі незнайомця пішла на танцпол.

Тим часом Андрій не зводив очей з танцюючої пари; дівчина відчувала, його погляд, який пропалював її навскрізь, що аж не по собі ставало. Залунала повільна музика, незнайомець обвив талію дівчини для танцю.

 ⁃ Мене, до речі, звати Антон, а тебе?

 ⁃ Злата

 ⁃ Дуже гарне ім‘я.

 ⁃ В тебе теж.

Далі танцювали мовчки. Раптом Злата відчула, що руки хлопця повільно сповзають все нижче і нижче, та ще й притискав її до себе занадто міцно. Дівчина хотіла послабити хватку, але у неї нічого не виходило. А тим часом руки Антона далі продовжували мандрувати її тілом. Злата реально запанікувала, хотіла вирватися, але хлопець навис над нею наче скеля. Дівчина в розпачі глянула на Андрія. Юнак миттєво прочитав її погляд і, довго не думаючи, кинувся на танцпол.

Торкнувшись плеча Антона, Андрій прошипів:

 ⁃ Відпусти дівчину

 ⁃ Чому я маю це робити?

 ⁃ Хіба не зрозуміло? Вона не хоче більше з тобою танцювати.

 ⁃ Може Злата сама вирішить

 ⁃ Злата моя, тому негайно її відпусти, негідник.

Антон відпустив дівчину і запитав:

 ⁃ Він твій хлопець?

 ⁃ Колишній.

 ⁃ От бачиш, вже не твоя, а моя.

Андрій зжав кулаки і хотів накинутися на суперника, як раптом голос Злати зупинив його.

 ⁃ Ви що з глузду з‘їхали? Я не річ, щоб мене ділити. А тепер можете битись скільки хочете, мені все одно, хоч повбивайте один одного.

Сказавши це побігла геть. Злата вибігла з клубу навіть не взявши пальто. Морозний вітер обдував розпашілі щоки. А мозок шалено пульсував. Які всі хлопці негідники. Один вважає її своєю власністю, а інший, навіть не спитавши її думки, записав до своєї колекції. Дівчина впала на лавку, незважаючи на холод і крижаний вітер, в самій лише тоненькій сукні. Раптом хтось накинув на її плечі куртку. Злата сахнулась і різко обернулась. Перед нею стояв чорнявий незнайомець.

⁃ Хіба можна у таку погоду і без верхнього одягу? Ти ж замерзнеш.

 ⁃ Дякую, звичайно. Ми знайомі?

 ⁃ Я Олег. А тебе як звуть?

 ⁃ Злата.

 ⁃ Приємно познайомитись

 ⁃ Мені теж

 ⁃ Я бачив тебе в клубі. Ти танцювала з тим бабієм і відомим на всю округу негідником.

 ⁃ Ти його знаєш?

 ⁃ Краще ніж ти собі уявляєш. Він запудрив мозок моїй сестрі, а потім кинув її. Вона ледве не покінчила з собою.

 ⁃ Який жах!

 ⁃ А той другий - це твій хлопець.

 ⁃ Колишній

 ⁃ А що так?

 ⁃ Він мені зрадив.

 Злата сама не розуміла чому настільки відкрилась майже незнайомому юнаку, але з ним було так легко і просто, а дівчині треба було комусь виговоритися.

 ⁃ Я розумію як це боляче.

 ⁃ Я ж так його кохала, а він розтоптав мої почуття.

Злата не витримала і розплакалась. Сльози самі котилися з очей і відразу замерзали, утворюючи льодинки. Олег обережно приобняв дівчину за плечі й намагався заспокоїти. Злата по-тихеньку зайпокоювалась. Їй стало навіть трохи соромно за свою миттєву слабкість.

Андрій тим часом вибіг вслід за Златою, захопивши її пальто. Довго шукати не довелося, відразу помітив її стрункий профіль на лавочці. Але дівчина була не одна, біля неї хтось сидів. Юнак вирішив зачекати, але коли побачив як незнайомець приобняв його кохану, та ще й витирає їй сльози, гнів почав наростати з новою силою. В голові пульсувало, розумів, що тепер можливо виратив дівчину назавжди. Стиснувши кулаки, підійшов до Злати і простягнув їй пальто, пробурмотів, щось на кшалт: одягнись, бо замерзниш, і швидко пішов геть.