Розділ 14

-Злато, Злато!!! Злато, ти що не чуєш? – гукала мама, але дівчина її не чула.

Музика в навушниках на максимум і Злата в паралельній реальності. Вона хоче все забути, але не може. Зраду дівчина ніколи не пробачить. Злата вже напевно всоте поставила пісню на повтор.

Вперше закохалася і таке розчарування. Андрій зрадив їй... Ніколи дівчині не було так боляче, навіть коли загинули брат і батько.

***

Два дні тому.

Злата готувалася до приїзду Андрія, навіть вибрала подарунок. Дівчина нарешті зрозуміла, що закохана в хлопця, це почуття окриляло її і змушувало забути всі кошмари минулого. Але недовго Златі довелося бути щасливою, як дівчину настиг новий удар. Коли Золотоволоска з радісною посмішкою очікувала, що хлопець нарешті, після довгої розлуки, її обійме, він просто в аеропорту заявив, що зрадив Златі. У дівчини земля пішла з-під ніг, такого вона точно не очікувала почути. Подарунок, чашка з їх спільною фотографією, випав з рук і вдарившись об плитку розбився. Злата не оглядаючись вибігла із приміщення, сльози градом сипалися з очей. Не розуміла, як повернулась додому і замкнулась у своїй кімнаті. З того часу майже не виходила, лише плакала в подушку і слухала музику на максимум. Олена Павлівна вже кілька разів намагалась ввійти до дочки, але безуспішно, вона нікого не хотіла бачити і чути.

Андрій також намагався, хоч якось зв‘язатися з дівчиною, але вона навіть знати про нього нічого не хотіла. Хлопець вже сто разів пожалкував, що так прямо про все розповів Златі, потрібно було якось м‘якше і акуратніше. Олена Павлівна намагалась, хоч якось заспокоїти дочку, але дівчина була безутішна. Рани на серці, які завдяки коханню затягнулися, знову почали кровоточити, та ще утворились нові поранення. Це підкосило дівчину остаточно, її психіка не витримувала, і дівчина в розпачі почала шукати заспокійливе. В кімнаті його не виявилося, і Злата кинулася на кухню, вивернула на підлогу всі таблетки з аптечки, і знайшовши потрібні ліки, висипала їх на долоню, хотіла вже випити, як раптом відчула удар по руці. Білі таблетки розсипались по підлозі, і дівчина опинилася в міцних обіймає мами.

Олена Павлівна шепотіла:

 ⁃ Донечко, він не вартий твого життя, і ніщо в світі не є цінніше, ніж воно.

 ⁃ Але більше не можу, не витримую.

 ⁃ Ти сильна, зможеш і це пережити.

 ⁃ Не зможу, не хочу більше жити, чому ти не дала мені померти.

Олена Павлівна в розпачі заломила руки.

 ⁃ Донечко, заспокойся, давай підемо в кімнату і спробуєш заснути.

На ранок дівчина трохи заспокоїлася і вже могла з тверезою головою все обдумати. Їй здалась такою абсурдною ідея покінчити життя самогубством, аж жахнулася від того, що могла б зробити якби не мама. Вона мене врятувала. Андрій і справді не гідний навіть й однієї її сльозинки, вже не говорячи про життя. Злата різко схопилася з ліжка, аж в голові запаморочилося. Швидко зібралась, з посмішкою вийшла з кімнати і з апетитом поснідала млинцями. Олені Павлівні дуже не сподобалась така поведінка доньки, вона розуміла, що дівчина довго не протримається, і зовсім скоро знову буде нервовий зрив. Хоч мама й була проти того, щоб дочка йшла на навчання. Проте Злата була рішуче налаштована, вона більше не хотіла ховатися від світу. Потрібно сказати, що дівчина вступила до університету на перекладача, та ще й до того самого, що й Андрій. І думка, що вони можуть десь зіштовхнутися, наганяла на Злату паніку.

Не встигла ввійти до холу, як побоювання здійснились, побачила Андрія. Хлопець також її помітив і зробив невпевнений рух до Злати, але дівчина швидким кроком кинулась до сходів. Говорити з ним вона точно не хотіла.

 На парах зосередитися не могла, все з голови не йшов Андрій. Вже пожалкувала, що взагалі прийшла сьогодні на навчання, адже воно було останнє, про що думала.

***

Андрій тим часом обдумував, що йому зробити , щоб Злата його пробачила. Він зрозумів, що кохає лише дівчину. До американки юнак відчував лише миттєвий фізичний потяг, а не хоч якісь ніжні почуття. От що він наробив? Зіпсував ідеальні стосунки з коханою дівчиною, розбив їй серце, яке і так було розколоте на частини, стількома трагедіями. Андрій твердо вирішив будь-якою ціною домогтися вибачення Злати, але от як не знав.

Олена Павлівна була права. Злата протрималася три дні, а потім знову розпочались істерики. Нервова система була настільки нестійкою, що дівчина просто не могла себе контролювати. Мама Злати не знала, що робити. Хотіла відвести дочку до психолога, але дівчина  категорично противилась цьому рішенню і Олена Павлівна сама почала, хоч якимись способами заспокоювати доньку. Проводила з нею розмови, як то кажуть по душам, і вже зовсім скоро побачила позитивні результати. Злата вже більше не плакала, напевно виплакала на рік вперед, її пошматоване серце вже не можливо було склеїти. Смерть рідних, зради друзів і коханого підкосили дівчину, вона більше не могла бути сильною, просто не витримувала. Не могла зрозуміти, чому щастя їй довго не усміхається, в чому так провинилася? Златі так хотілося знову, хоч на мить, втратити пам‘ять, щоб все назавжди забути і розпочати нове життя з чистого листка. Але, на жаль, такої функції в людині немає.