***

Алія прокинулася наступного дня в піднесеному настрої. Вона завжди раділа коли в неї щось виходило. А цього разу так взагалі. Після провалу з дублем вона відчувала, що зрушилася з мертвої точки. Сьогодні її чекав насичений день. Медитація з Маліком, енергетичні практики з Мальтусом. І ще вона надумала напроситися на тренування з Маєм. Думки що вона проведе з ним час ще більше поліпшували її настрій.
Ніжитися в ліжку не ул коли, тому Алія прийняла душ, швидко зібралася та направилась на кухню. Там вона зустріла Мая на самоті. Він  виглядав врівноваженим та спокійним. Навіть надто. Алія до зустрічі з ним не бачила ще настільки врівноважених людей.  Він спокійно сидів та пив свою вранішню каву не звертаючи уваги на Алію і просто дивився на стіл перед собою.
— Добрий ранок! Про що думаєш?
— Привіт! Я не думаю. Просто насолоджуюся кавою. - відповів Май і глянув Алії глибоко у вічі. — Ти сьогодні рано. Малік вже в медитаційній. Чекає на тебе.
— Ого. Так рано.
— Так. Він часто зранку медитує там. Тому якщо хочеш після сніданку можеш йти до нього.
— Май, я тут подумала, якщо сьогодні так рано почнуться тренування, то може ввечері по тренуємося з тобою? 

— Мальтус вчора такої задачі не ставив.
— Я розумію, та я готова розпочати. Після вчорашнього думаю, що ми швидше закінчимо.
— В медитації немає повільніше чи швидше. Пона йде, як йде. — він замовчав та за хвилю продовжив. — Якщо закінчиш до сімнадцятої, то можно спробувати. Але не довго.
Алія була в захваті. Вона посміхнулася подякувала та пішла до Маліка. Вона все думала як пришвидшити медитацію та завершити до оговореного часу зі всіми тренуваннями. Їй хотілося звершень і гарних результатів. Щоб тато нею пишався та нарешті помітив. Підійшовши до кімнати за дверима якої її вже чекав малік вона зупинилася та на хвилю завмерла. трохи вагаючись вона відкрила двері.
Малік силів в позі лотосу під одним з дерев. На хвилю здалося, що він сяяв від благості та світлоти своїх думок.
— Вітаю, Алія. Заходь не стій там. — Сказав він та розплющив очі.
— Як ти дізнався, що це я? Хоча так. Безглузде питання. Я готова розпочати.
Дівчина підійшла до хлопця сіла поруч та поступово почала згадувати вчорашні маніпуляції. Вона розмістилася як їй зручно і почала поступово проганяти думки. Хоча це і не вдалося так швидко як вчора, та все ж в неї вийшло. Весь час дівчина просто слухала шепіт вітру шелест дерев, але нічого більше. Через деякий час вона зловила себе на думці, що – засипає. Не цього вона очікувала від медитації. Спробувала схаменутися та прогнати сон, але він так просто не хотів її відпускати. Ще якийсь час по тому Алія почала помічати, що спина здавалася кам’яною та від напруження почала боліти та приносити дискомфорт.
Весь цей час Малік тримав її за зап’ястя та контролював пульс. Він одразу помітив, що медитація була не такою глибокою як вчора. Майже поверхневою. І тільки через годину Алії все таки вдалося заглибитися але не надовго. Через деякий час він взяв Алію другою рукою. Іншу він поклав їй на поперек. Відчувши напруження він промовив:
— Так не піде. Ти перенапружилася. Вчора в тебе виходило краще. Та не біда. Беремо таймаут на деякий час. Треба тебе трохи розм’яти.
Алія напружилася. Малік відпустив руку та постукав рукою по траві. Запрошуючи дівчину:
— Не хвилюйся все буде добре. Лягай на спину.
— Думаю це зайве.
— Не бійся. Я нічого тобі не зроблю. Просто треба розім’яти спину.
Дівчина при цій фразі потягнулася рукою до шиї та зробила наклон ліворуч і праворуч.
— Ось бачиш. Треба розім’яти. Давай!
Алія лягла на живіт і Малік поступово від ступней до шиї тупцювався доллонями. Це приносило задоволення їй. Та що там хитрувати. Маліку це також подобалось. Далі він перейшов на спину і почав великими пальцями проходитися л обох боків хребта. Іноді здавалося, що ребра просто відходять від кісток. Алія здивувалася, бо це було одночасно і боляче і приємно. Через деякий час масаж закінчився.
— Можна спробувати продовжити.
Вони розмістилися так як до цього. На костюмі були зелені плями в тих місцях, де тіло дуже сильно притискалися до трави. Бажання Алії спати тільки закріпилося. Медитуючи вона протрималась недовго. Їй не хотілося засмучувати всіх. Вона згадала вчорашні відчуття після медитації та спробувала відіграти ті ж емоції.
— В тебе добре виходить. Будемо продовжувати. Та пізніше. Завтра відпочивати треба буде.
Малік допоміг піднятися Алії.  Вона почала отрушуватися та спробувала відтерти зелені плями.
— Не варто. Ти все одно нічого не зробиш. В тебе є час щоб відпочити пообідати та піти до Мальтуса. Він з усіма скоріш за все в бібліотеці. Просто приходь коли будеш готова.
— Я думала ми пропустили обід.
— Ні сьогодні впоралися швидше.
— Я тоді переодягнутися встигну. Дякую. — сказала Алія та швидко пішла до виходу.
Малік стояв на місці та дивився як дівчина швидко поспішала до себе. У неї явно пройшов відкат. Вона не дуже себе проявила в порівнянні з вчора. Видно є супротив в ній самій і тіло не хоче повторення вчорашнього медитування. Та діватися нікуди. Час є він все виправить. Треба тільки поговорити з Мальтусом. 
 

Мальтус виходив зі своєї кімнати коли побачив Маліка, який йшов явно до нього.
— Вітаю! Як все пройшло?
— Нормально. Майже як вчора.
— Радий чути. Хоча не бачу ентузіазму. Щось трапилося або не трапилося?
— Та ні все добре. Розвиток Алії видався зовсім непередбачуваним. Хоча потенціал в неї є. Що там по активності? — змінив тему Малік.
— Поки що тиша. Не думаю, що зараз ми щось побачимо надзвичайне. Боротьба на Крунтепі була виснажливою не тільки для нас.
Ці слова почув Кларк який прямував після тренування на кухню. Він знову роздратувався та вкинув в’їдливий коментар:
— То може не треба гаяти час і завдати удару поки зло ослаблене?
— Згоден, та у нас не вистачає самим сили. Картину ти бачиш таку ж як і ми. — відповів Мальтус та про себе подумав: “ але більш депресивну”. — Зрозумій я не менше твого хочу щоб нарешті все повернулося в мирне русло. Та як бачиш у долі свої плани. Я не хочу сперечатися з тобою. Та ти не можеш помінятися головами з Алією та вставити свій досвід з тисячними роками та підготовкою. Нам всим треба набратися терпіння.
На цих словах хлопці розійшлися і він в коридорі залишився один. Мальтус як ніхто втомився від постійної напруги. Бо для нього подібна постійна боротьба не вперше і він уже багато чого здолав. І ще більшим пожертвував. Але це були необхідні жертви. І якби йому можно було повторити історію, то він би знову це зробив. Спогади лавиною осипалися на голову. Мальтус тяжко зітхнув та попрямував до бібліотеки. Там за черговою горою книг сиділа Флер. Дівчина була зосередженою.
— Сьогодні Алія закінчила швидше медитації. Тому я не буду докладати тобі книги. Десь за півгодини я буду на неї чекати тут. Ти вже вирішила чим займешся?
Алія відклала книгу. Підняла голову та посміхнулася чоловіку. І підмигнула.
— Ну звісно. Ти і без тренувань. Такого не буває. Завтра відпочиваємо пам’ятаєш?
Флер задумливо взяла себе за підборіддя, потім вказівним пальцем постукала собі по бороді та підняла його вгору. Вона знову вигадала цікавинку та розвагу. Дівчина полюбляла у вихідні розважатися граючи в різні ігри. І або вигадувала нову, або відтворювала ту в яку грали раніше. Мальтуса це завжди веселило.
— Зрозумів.
Він обійшов флер ззаду та обійняв її. Алія поклала праву руку на плече Мальтусу та постукала його.
— Так я також надіюся що все буде добре.
Залишок часу вони провели в двох переглядаючи книги які лежали на купі на столі. Вони за весь час вивчили купу фольклору різних планет, рас. У всіх них було щось схоже. Їх явно щось об’єднувало, бо в різних народах одні й ті самі речі описували по різному. Та весь час здавалося що істина у них на кінчиках пальців, але схопити її не виходить.
Через деякий час Флер підійшла до Мальтуса та поцілувала його в лоб. Рукою погладила його по щоці.
— Дякую, люба!
Тільки вона повернулася обличчям до виходу, як в дверях показалась Алія.
— Вітаю! Флер, ти вже йдеш?
Дівчина кивнула та швидко вийшла.
— Вітаю! Проходь та сідай зручно. Нас під час заняття ніхто не має потривожити. Як тренування?
— Досить добре як на мене. 

Промовивши дівчина підійшла до столу та сіла навпроти Мальтуса. Їй було цікаво як проходять подібні практики. Цьому майже неможливо було навчитися вдома. При величезному різноманітті жителів планети, там не було гідних вчителів. Ця техніка була досить рідкою і не всі вміли та знали як з цим працювати.