Десь подівся серпень
Сповіщення на телефон
Червень лише почався, але розуміння того, як швидко минає літо, не дає повністю насолодитися днем. Зима була надзвичайно важкою: блекаут, морози, обстріли. Але ми це пережили. Валіза вже готова. Вдесяте переглядаю бронювання туру — все впорядку. В руках закордонний паспорт: нарешті скористаюсь ним. Цілий тиждень відпочинку, моря й безтурботних ночей.
На телефон приходить сповіщення. Француз: «Чекаю на нашу зустріч. Вийде теж приїхати до тебе в Грецію й вирватись на прогулянку». Минуло майже п’ять років, а він увесь час писав, хвилювався за мою безпеку, пропонував тікати з країни. Але я не хочу іншої країни — хіба що на відпочинок.
Ще одне сповіщення: фото, селфі біля Музкомедії. Два усміхнених обличчя, а на фоні — місто без війни. Телефон вислизнув із рук на диван. Підійшла до вікна, підняла подерті жалюзі — після прильоту скло замінили, а жалюзі лишилися пошматовані. Кімнату наповнило світло магічного заходу сонця. Повернувшись на сто вісімдесят градусів до валізи, я кинула в неї смугасті шорти й блакитну блузу з чайками.
#420 в Різне
#1319 в Фентезі
#321 в Міське фентезі
Відредаговано: 25.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
