Селфі

Поряд з’явилося ще одне відображення. Від несподіванки я різко обернулась. Чоловік щось говорив французькою, але зі слова «мерсі» здалося, що він ввічливий і вихований. Класичні білі брюки, модна блуза, на шиї фестивальний бейдж, а на обличчі — усмішка. Спитав, чи я «спік інгліш». Але я зовсім не «спік». Тоді він сказав, що я «меджік енд бюдефл» у своєму образі, й показав пальцем на телефон: «селфі?» Одеса славиться гостинністю — хіба я могла її підвести. Залюбки похизувалась пломбами у широкій посмішці.

Фотосесія скінчилась. Іноземець здавався щасливим, показав фото — справді класне: дві щирі либи на екрані, агонь. Далі жестом показав, що хоче їсти, потім — на мене. Звичайно, я теж хотіла: цілий день на пляжі, живіт прилип до хребта. Кажу: «вері іт, ай лайк іт стейк». Француз скривився: він вегетаріанець. Ніяковіла пауза. Кажу: «окей, круасан». Він посміхнувся, кивнув — і ми рушили на пошуки круасанів.

Вечірня Дерибасівська світилася вогниками й посмішками туристів. Вулиця була заповнена людьми та музикою вуличних музикантів. Гамір курортного міста в кінці літа. Із супутником говорила мало, але мовний бар’єр не заважав. Використовуючи всі свої акторські здібності паризького міма - від розпачливого знизування плечима до театральних жестів руками - ми прекрасно порозумілися. Я дізналася, де він працює, живе, які фільми й музику любить. Про себе теж розповіла, хоча слово «бібліотекар» пояснити було непросто. Великою приємністю стало — промокнути під літнім дощем і сховатись у кав’ярні. За філіжанкою гарячого шоколаду ми говорили про подорожі. Важко було пояснити, що мені фінансово складно планувати закордонні поїздки. Для нього це звучало як відмазка. Довелось пообіцяти, що колись таки зберусь.

Перед прощанням ми зайшли в крамничку по крафтові львівські цукерки — француз виявився їхнім фанатом. Я теж отримала порцію — дрібничка, але шара. Наостанок він ще раз сказав, яка я «меджік енд бюдефл», і щось про мій «майнд», але я — на жаль, чи на щастя — не зрозуміла.

Чарівний, тихий, безтурботний вечір. Можна було гуляти всю ніч, але ноги мали зовсім іншу, нецензурну думку. Тому — тільки додому, в душ.