Мій пляж

«Кудись вже дівається серпень», – подумала й потихеньку почала збирати речі, обтрушуючи з них пісок. Море сьогодні було теплим і тихим. Обожнюю цей маленький пляжик: брили ракушняку, що виглядають із води, створюють неймовірний екзотичний пейзаж. Тут часто працюють митці з мольбертами та блогерки з айфонами. За літо всі на пляжі вже стали знайомими: – чоловік невідомих літ, який щодня ловить мідії й смажить їх на вогнищі, пригощаючи всіх; – дві подружки-брюнетки, що постійно фотографують одна одну для сторісів, вигинаючи хребти так, ніби вони без кісток, аби максимально випнути свої дупи; – рибалка, який збирає навколо себе дітей, коли витягує морських мешканців із глибин; – закохана пара, де чоловік терпляче дві години фотографує свою красуню й посміхається для селфі — не люблячий так не витримає.

На сусідньому, більш скелястому пляжі засмагають нудисти, але з моїм «суперзором» деталей не розгледиш.

Попереду найскладніше — витягти тіло під гірку в місто. Наче вже висохла, а після цього підйому знову будеш мокрою, як медуза. Рюкзак на плече, ще раз озирнулась на пляж, погляд зупинився на табличці «Купатися заборонено» — коли це зупиняло одеситів? Перетинаю Трасу Здоров’я, як завжди створюючи загрозу для велосипедистів та електросамокатів. Ноги вже криють мене нецензурними словами, але впевнено несуть тіло з рюкзаком. У роті сухо, як і в моїй пляшці для води. Прекрасний літній день.

Французький бульвар. Сонце шмалить зверху й шмалить знизу, відбиваючись від асфальту. У трамвай запихатися не хотілось — час пік, краще прогуляюсь. Тіло пройнялось приємною втомою, під носом запах морської води, вареної кукурудзи та смажених мідій, що в’ївся в шкіру. Але я нікуди не поспішаю — це найбільша розкіш у великому місті. Ось і Музкомедія. Сезон одеського кінофестивалю. Захотілось бодай афішу глянути. У величезній вітрині побачила своє відображення: лляні смугасті шорти, блакитна сорочка з принтом дрібних чайок, розпущене каштанове волосся, укладене морською водою й висушене бризом. Величезний капелюх, щоб навіть п’яти сховати від сонця, і круглі темні окуляри на пів обличчя в золотій оправі.