Глава друга.

Сходи були досить довгі, спустилися метрів на шістнадцять-сімнадцять нижче рівня землі. Далі почався широкий прямий коридор з міцними дверима по обидва боки. На кожній були великі дещо незрозумілі позначки. Деякі бійці спробували туди зазирнути, але все було замкнено. 
Провідник натиснув ручку восьмих дверей з правого боку і вони розпахнулися, ніяких ключів, картки чи введення коду не було. 
За дверима було велике приміщення для засідань. Великий стіл з офісними кріслами навколо нього. І дуже багато крісел рядами у напрямку великого екрану на стіні.
Провідник запросив сідати перед екраном.
— Моя роль в цій історії незначна, мені доручили відкрити для вас двері та допомогти ознайомитися з базою.
Тому зараз спочатку перегляд інформаційних відео, відповіді на запитання, потім ідентифікація в системі, душ, нова форма, особиста зброя, машини з дронами.
Потім їдемо кілометрів за п'ятнадцять - двадцять від бази і запускаємо дрони. Час польоту - сімдесят дві години, тоді їх треба забрати.
Цей час можна відпочити на базі, або залишити машини тут і повернутися до вашого місця розташування.
До кожної машини на базі є по три комплекти дронів. До кожного дрону по три боєкомплекту.
Для кожного комплекту дронів є окрема задача. 
Всі завдання вже внесені до комп'ютера, нам залишаються тільки технічні роботи по запуску та приземленню. 
Доведеться повертатися на базу по нові пускові контейнери. 
Перші дрони прямують патрулювати росію та знищувати все що орки можуть використовувати для війни. Друга ескадрилья очищує від окупантів наші землі. Третя має розшукувати росіян по всьому світі, особливо військових чи озброєних та їхнє військове майно. 
Тепер прошу уваги на екран. 
Провідник підняв руку з пультом і натиснув кнопку. 
На екрані з'явився напис «Комплекс патрульно-ударних дронів „Мітла“, великого радіусу дії». Потім з'явилися зображення трьох вантажівок, які почали одночасно обертатися.
Приємний жіночий голос з динаміків почав розповідати:
—  Безпілотний патрульно-ударний комплекс «Мітла» призначений для контролю території та ураження повітряних, наземних, підземних, надводних та підводних цілей будь-якого рівня бронювання. 
Час безперервного польоту безпілотника до заміни батареї — сімдесят дві години. 
Дальність керованого оператором польоту — десять тисяч кілометрів, далі автопілот. Робоча висота патрулювання — вісім тисяч метрів, без зниження для завдання ударів.
Є режим розвідки з позначенням виявлених цілей. Режим знищення вказаних цілей. Патрульний режим зі знищенням виявлених порушників. Зміна режиму можлива під час польоту.
Вибір типу боєприпасу виконується автоматично. Після запуску боєприпасу навколо нього пружна оболонка наповниться еластичним гелем і набуде форми краплі. Оболонка зробить снаряд непомітним для приладів, очей та вух спостерігачів майже до поразки цілі. Ніхто не встигне приготуватися, сховатися чи захиститися. 
Заряди самі коригуватимуть свій курс і вразять кожен свою ціль. 
Захист безпілотників та боєприпасів від виявлення оптичними та електронними системами спостереження. 
Виявлення цілі за теплом, світлом, звуком, вібрацією, використанням електроенергії, наявності радіації або певних хімічних речовин. 
Заряди об'ємного вибуху із нагріванням до шести тисяч градусів.
Кокони для ізоляції ядерної, хімічної, енергетичної та біологічної зброї. Ззовні цілі заряд створює агресивну поглинаючу піну що з часом ствердне, за лічені хвилини поверхню кокона вкриває міцна оболонка.
Заряди з отруйним або присипляючим газом. Запальні. Осколкові заряди з отруйною речовиною. Заряди для знищення мінних полів. Для зруйнування підземних укріплень. Заряди радіо-електроної боротьби. 
У машині керування шість пультів. Кожен може виконувати окреме завдання, використовуючи одночасно до п'яти тисяч патрульно-ударних безпілотників.
На ударному по три дрони-спостерігачі для запуску у потрібних районах. Спостерігач може вразити по п'ять повітряних, надводних та наземних цілей. 
Машини на екрані були дуже схожі на жуків. Та на дуже великі бронетранспортери. А ще вони нагадували дуже швидкий броньований гоночний автобус на триметрових зубастих колесах, по чотири колеса з кожного боку. Всі колеса на лапах, як підвіска гігантського квадроцикла. 
Поверх броні жука разом із колесами прикривали з усіх боків протигранатні грати, було схоже на те, що жук у коконі. 
І автобуси здатні дуже швидко плавати. Нижня частина автобусу схожа на корабель або моторний човен.
Там, де з бортів звичайної галери мали б виглядати довгі весла, з корпусу машини виходять товсті лапи підвіски з великими колесами на кожній.
Два гребні гвинти у тунелях, що проходять вздовж корпусу, завершують схожість з сучасним судном. Хоча скоріше з десантним катером що може приплисти та швидко виїхати на берег. 
Від землі до корпусу зараз близько півметра вільного місця, регулюючи підвіску можна підняти корпус ще вище, або опустити на землю піднявши колеса у повітря. Хоча піднімати колеса над землею треба хіба що для ремонту. Це положення призначено для плавання відкритим морем чи вздовж великих річок наче на звичайному катері. Тоді колеса не чіпляються за воду. На швидкості ніс човника піднімається вгору, передній відбійник виявляється вище хвиль, а задня частина нижньої рами кокону працює за додаткові водні лижі. 
Плавне повертання керма зменшує швидкість обертання одного гвинта та збільшує іншого, одночасно трохи відхиляє в потрібний бік потоки води спеціальними лопатями.
Можна навіть зробити різкий розворот на воді - якщо швидко крутонути кермо, то гвинти почнуть працювати в різних напрямках.
Один обертається на максимальних обертах для руху вперед, другий в зворотному напрямку, але під час зміни напрямку засувки переключають тунель так що вода виходить не спереду корпусу, а збоку, прискорюючи розвертання. 
На даху автобусів розміщувалося різне обладнання, яке зараз щільно укладене. Машини були подібні, але не однакові. 
Подібність до жука посилювали вусики бойових модулів, по два над кабіною з боків, у середині корпусу та на хвості. У кожному вусику під бронею кожуха розміщувалися скорострільна гармата і кулемети великого та малого калібру. 
Усі поверхні були пофарбовані у камуфляж.
З усіх боків однакові ланцюжки символів, явно маркування. 
Люків було багато, кілька з кожного боку, але зачинені наглухо. 
Під час розповіді зображення міняється відповідно.
— Система ближнього спостереження має кілька режимів для різних умов, в тому числі ультразвукового сканування. Дальня використовує сигнали від дрона спостерігача, від наземних станцій та повітряних маяків... 
На екрані змінилася картина місцевості в різних режимах, потім машини віддалилися і з'явилися передавачі орієнтирів.
— Мінімальна ланка складається з трьох машин. В одній розміщено центр управління, в другій самі дрони, в третій — бойові модулі з боєприпасами та батареями. 
Самі машини однакові, різниця лише у встановлених на шасі контейнерах з обладнанням. Замість ціх можна встановити контейнер для вантажів, для проживання людей, їдальню, кухню, операційну, майстерню, пральню та душові. 
Для запуску дронів необхідно розмістити машини з дронами та бойовими модулями на рівній поверхні землі. Осторонь від будівель чи дерев, керуючись підказками навігаційної системи. Всі інші операції по запуску виконуються автоматично. Так само і приземлення. 
З однієї машини штанга висуне літальний апарат, він розкладе крила. З відповідного відсіку другої машини штанга висуне модуль зброї, схожий на катер, він прикріпиться до літачка, системи активуються і підключиться управління з пульта оператора. Перша машина нахилить з даху направляючу, підхопить дрон і запустить його в небо. Так усі дев'ять рядів по дев'ять відсіків у кожному.
У повітрі, залежно від завдань, оператори розділять дрони на колони і поведуть вказаними маршрутами. Або всі дрони будуть використані лише одним оператором для однієї задачі.
Можливе виконання попередньо призначеної задачі в режимі автоматичного пілотування. 
На екрані відбувся запуск дронів.
— Після повернення збройових модулів у транспортну касету залишки боєприпасів та батареї автоматично перевантажаться у контейнери для здачі на склад. Транспортна касета буде висунута з машини штангою, покриється спалахами швидкої утилізації та осипеться попелом на землю. Для наступного запуску використовуватиметься друга касета, потім третя. 
На екрані в цей час було показано як це відбувається.
— Електроніка машини близька за складністю до нервової системи людини. Датчики та механізми розміщено всюди, від коліс та броні, до крісел екіпажу. 
Почали показувати детальніше кожну машину. 
Одна машина була штабною або центром управління, в ній розмістили пульти операторів, спальні місця, їдальню, душ, туалет... Меблі були розкладними. 
Друга машина має у кузові відсіки з великими безпілотниками у складеному стані.
У третій машині відсіки із блоками озброєння для безпілотників.
Ці дві машини мають лише два крісла і спальне місце за ними. 
У всіх машин батареї у спеціальному відсіку. Електродвигуни в кожному колесі. Силові лінії до вузлів йдуть прямо від енерговідсіку, а керуючі через командирський пульт поряд із водієм. Командир екіпажу керує роботою бойових модулей своєї машини. 
Кокон виявився не простими металевими ґратами, а частиною системи активного захисту, як енергетичний щит. 
Є блокування дверей при відключенні живлення під час тривоги. Та система активного зовнішнього захисту машини. 
Дві батареї працювали по черзі, можна було міняти на заряджені навіть на ходу. 
Пару додаткових батарей можна заряджати від мережі бази або від автономного зарядного пристрою на хімічному процесі.
Кожна машина має контейнер з наборами хімікатів для двадцяти заправок зарядного.
В бортовій системі машин напруга шістдесят три вольти, відповідні розетки і вилки мають трикутну форму з трьома контактами. На базі є і звичні круглі розетки на двісті двадцять вольт. 
Кожна батарея виглядає схоже на каністру, має ручки та фігурний роз'єм з фіксатором для підключення гнучкого кабелю. Заряджається цілу добу. Пару батарей розраховано приблизно на шість тисяч кілометрів.
— У разі встановлення контейнеру для вантажів отримуємо малошумну, броньовану, плаваючу, вантажівку підвищеної прохідності. Яка може прийняти п'ятнадцять тонн вантажу і рухатися бездоріжжям зі швидкістю близько сотні кілометрів на годину. А по дорозі до двохсот.
Без зупинки може долати водойми використовуючи гребні гвинти, і схили з кутом до семидесяти градусів.
За потреби передній відбійник на коконі може зруйнувати дерева діаметром до пів метра і цегляні стіни такої товщини. 
Електричні двигуни в кожному колесі. Передня та задня пари коліс повертаються одночасно для зменшення радіусу повороту. Або можна повертати дві передні пари.
Перемикач швидкості має нейтральне положення, шість режимів руху вперед і три назад.
Плавне регулювання швидкості здійснюється натисканням на педаль. Поруч педаль гальма. 
Для активізації всіх систем, окрім внутрішнього освітлення, необхідно натиснути червоний перемикач біля керма, замість ключів. Керувати машиною може кожен хто має відповідний рівень допуску. 
Кермо і панель приладів пристосовані саме для стрімкого руху та експлуатації в бойових діях.
Хоча активне використання машин для близьких контактів з ворогом не є головною метою. 
Кабіна броньована, тому її обладнано оглядовими екранами, що отримують зображення з камер по всіх боках корпусу та на дронах.
Екіпаж може бачити набагато більше, ніж якби кабіна мала звичайні вікна. 
Машини мають активне маскування в усіх діапазонах світла та радіочастот.
Пасивне маскування у вигляді сітки на надувному каркасі, що додатково ламає форму. Колір сітки обирається з набору відповідно до зображення з дронів. 
Протигранатний кокон має заряди динамічного захисту та захисне силове поле. 
В бойових умовах всі люки мають бути зачинені.
Система вентиляції може фільтрувати зовнішнє або внутрішнє повітря. 
Запаси добових раціонів харчування та води розраховано на три тижні автономного чергування. 
В кабіні кожної машини є велика аптечка. На випадок важких поранень є системи переливання крові, дефібрилятор, малий хірургічний набір. 
Система гасіння пожежі ззовні чи всередині увімкнеться автоматично.