10.

* * *

Тим часом підготовка до лабораторної роботи з біології для Каті та Сергія ставала все напруженішою. Однак, хоча було й важко, Катя раділа: майже всі таблиці заповнені, от-от занесуть все в ноути... а потім залишиться лише пережити той диво-урок...

- А що там твоя Настя? – вкотре спитала Ксенія Ігорівна. – Готова? Чи мені поговорити з нею?

- Казала, що згодна. Але поки що ми детально все з нею не обговорювали.

- А що там обговорювати? Її функція найпростіша – просто посидіти сорок хвилин на стільці, от і все.

Настя, що вже не бігала ні до школи, ні з неї, здавалося, до всього втратила інтерес. Побути показовою іденткою, як вона сама це назвала, для неї, можливо, був спосіб трохи розвіятись, спробувати себе в чомусь новому. Втім, сама вона про це не казала, а Катя розуміла таку річ доволі невиразно.

Життя Каті й Сергія ускладнювалось ще й підготовками до тестувань. Окрім української мови та історії України кожен мав вибрати ще по два предмети. Сергій без вагань обрав алгебру, а між геометрією та фізикою ніяк не міг визначитись. Катя з великими ваганнями вибрала зарубіжну літературу, а що вибрати ще – уявлення не мала. В неї з усіх предметів не блискуче.

- Ти можеш вибрати будь-що, що тобі вдається хоча б якось середньо, - радив Сергій. – На тестуваннях необов’язково отримувати найвищі бали. Гадаєш, в усіх будуть самі десятки-дванадцятки?

Така порада трохи заспокоювала, однак рішучості до жодного предмета не додавала. Хоча все частіше спадала думка: якщо практичний урок з ідентами пройде вдало, то можна буде вибрати біологію.

Настало тринадцяте квітня, а на чотирнадцяте була призначена та лабораторна. В Каті та Сергія вже все було готове – після уроків вони зайшли до біологічки, показали заповнені таблиці в електронному варіанті.

- Чудово, чудово! – майже в дитячому захваті хвалила вчителька. – Катю, я сьогодні поговорила з твоєю Настею...

Катя не дуже чемно вирячилась на викладачку.

- Так, вона мені теж сказала, що прийде з задоволенням. Здається, не так вона вже й соромиться, як ти колись казала.

- Так, - кивнула Катя. – Вже – не соромиться.

Вона підкреслила слово «вже».

- От і добре. То завтра ж я на вас чекаю.

Увечері Катя всерйоз думала, чи не випити чогось заспокійливого – настільки нервувала. Сергій вкотре за останні кілька днів терпляче заспокоював її по месенджеру – жартами, смайлами, навіть велику фотку з квітами надіслав. Іншим разом було б дуже романтично, але зараз Катя лише зітхнула.

А потім в ліжку думала ще й про те, чи є в їхньому домі взагалі снодійне...

Зранку довелося підіймати себе з ліжка силоміць. Голова трохи боліла; вночі снилась якась дурня, однак що саме, Катя не пам’ятала.

Зате Настя зіскочила з ліжка живчиком і зібралась блискавично.

- У тебе такий важливий день! – підколювала вона старшу сестру. – А ти наче сонна тетеря!

- Яка ти розумна! – відгризалась Катя. – Не ти ж працювала над завданням!..

- Дівчатка, годі сваритися, - це мама. – Катю, поквапся, бо не встигнеш поснідати.

- Між іншим, - натякнула дівчина, - біологія – лише третій урок.

- То на перший типу можна не ходити? Та ваша класна всю школу на вуха підніме, якщо ти не з’явишся на першому ж уроці. Це вже мені повір.

Катя повірила.

Перші два уроки – література й правознавство – їй не йшли ніяк. Вона ще на літрі витягла з рюкзака біологічні роздруківки-чернетки – щоб чимось виправдовувати перед вчителькою зумисне неробство.

Сергій зрозумів цей жест неправильно.

- Ти хочеш щось виправити? – зашепотів стурбовано. – Там усе гаразд!

- Та ні, я просто...

Під суворим поглядом вчительки прошепотіти пояснення не вдалося.

Втім, на літературі ніяких зауважень Катя на отримала. А от на правознавстві – дочекалась.

- Сичик, ти чим взагалі зайнята? – голос вчительки вивів із якогось забуття.

- Я... – Катя ніяково підвелась. – Вибачте. В мене зараз буде лабораторна з біології... І я... От... – вона показала листки, гадаючи, що цим усе пояснила.

- Вона в нас біологічна модель, - промурмотів іронічний дівочий голос.

- Тебе, Шпичак, я не питала. Займися справою.

Все це сталось настільки швидко, що Катя майже водночас засмутилась через Оксанине втручання і зраділа, що їй теж дісталось. Взагалі вчителька правознавства вважалась одним із найсуворіших педагогів школи.

- Біологією, дорогенька, займатимешся на біології. А на правознавстві, будь ласкава, займатись правознавством. Сідай і відкривай підручник.

Катя з полегшенням сіла. Але виявилось, що вчительські претензії ще не вичерпались.

- Хто-небудь, підкажіть Катерині, яку тему ми сьогодні вивчаємо і де її шукати!

- Сторінка двадцять п’ять, - тихо підказав Сергій ще на перших словах вчительки.