Іденти або Практична біологія для старшокласників

9.

* * *

Життя тривало. Попереду маячили дві події, які постійно вимагали уваги Каті.

Перша – змагання з легкої атлетики в Насті. Здавалося б, до чого тут Катя? Але старша сестра чомусь нервувала не менше за молодшу.

- Підеш дивитися? – спитав якось Сергій дорогою зі школи.

- Звісно! На всі наші змагання ми завжди ходимо всією родиною. Навіть батьки з роботи відпрошуються. Це ж яка підтримка!

А друга подія – та лабораторна з біології. Каті таблиця для заповнення давалась дуже важко. А Сергій і досі ні про що не турбувався.

Ксенія Ігорівна вже кілька разів нагадувала, питала, як у них справи.

- Все чудово, - незмінно казав Сергій.

- А в тебе, Катю?

В Каті чудово було не все, і вона засипала вчительку запитаннями – їй же на радість. Сергій дослухався і теж додавав поради, часом, здавалось, недоречні, хоча вчителька хвалила.

- Добре, - це теж було незмінне закінчення розмови. – Катю, ти ж там і з Настею попрацюй, щоб на урок її не довелося тягти силоміць.

- З цим усе добре, - запевняла Катя.

Змінилась ситуація і з Андрієм та Дмитром. Останній теж захопився дівчиною, і тепер Андрій підколював його, а не Сергія.

- От і посидять тепер в моїй шкірі, - сміявся Сергій, коли дізнався.

Каті було трохи не до сміху. Оксана Шпичак – її колишня однокласниця, що теж потрапила під розформування. І вони ніколи не дружили. Катя побоювалась, що в парі з Дмитром вони, чого доброго, удвох робитимуть їм пакості. Однак поки що було все спокійно.

Навіть більше: здавалось, загальна увага перемкнулась тепер на Дмитра з Оксаною, а про Катю з Сергієм ніби забули. Хоча можливо, Катя просто видавала бажане за дійсне.

 

Сергій взявся за свої таблиці, коли в Каті вийшла перерва – от-от вона мала їхати підтримувати Настю на змаганнях.

- Цікаво, - видав Сергій, коли Катя поділилась планами, - а спорстменам насправді під час виступу моральна підтримка вболівальників допомагає?

- Коли ти знаєш, що серед глядачів твої рідні – так. Навіть дуже.

- Правда? – дивувався хлопець. – Тоді ти, звичайно, маєш бути присутньою на змаганнях сестри.

Катя лише знизала плечима. Звісно, вона й так це знає – це навіть не обговорюється.

- Передавай їй і мою підтримку.

- Гаразд, - охоче пообіцяла Катя.

Хоча миттєві ревнощі вкололи. Сергій за Настю переживає, ти диви!.. Та вголос дівчина нічого не сказала.

 

Змагання відбувались суботнього ранку. Останні дні перед ними Настя навіть в школу не ходила – пропадала в спортзалі. А в суботу, підвівшись так рано, наче дітям до школи й батькам на роботу, вся родина поїхала в Обласний Палац Спорту.

- Щасти тобі, люба, - мама обійняла Настю перед роздягальнею.

- Ага, - юна спортсменка не любила такі ніжності на людях, тому якомога скоріше вирвалась із обіймів. – Мені час до тренерки!

Підтримку від Сергія Катя передала ще дорогою, що Настю розвеселило, і Катя подумала: тепер це точно додасть їй бойового духу.

Сама ж Катя побажала успіхів традиційно:

- Зламай ногу!

Це було щось на кшталт відомого «ні пуху ні пера», тільки виключно серед спортсменів. Мама, щоправда, постійно бурчала, що в її час такого лиха нікому не бажали і вона не розуміє, як у рідних людей взагалі язик повертається.

Потім Настя побігла перевдягатись, слухати настанови тренера... А родина пішла займати місця на глядацьких трибунах.

Згодом зали були заповнені. Учасники вийшли на старт. Їх почали оголошувати; в Насті був шостий номер. Коли всі юрмою біжать, лише за цифрами на майках їх можна розрізнити. Катя вже знала, що тепер увесь забіг не зводитиме очей саме з цифри «шість».

- На старт! – пролунала перша команда.

Учасники, що досі потроху розминались, вмить застигли на своїх місцях.

- Увага!..

Всі зайняли позиції, готові зірватись і помчати визначеною доріжкою...

- Марш!

І всі, наче випущені стріли, погнали за медалями й п’єдесталом...

Катя, що знала спорт не з чуток, відразу оцінила стан речей. Хтось вирвався наперед, хтось відстав – то все дрібниці. На самому старті це ще нічого не означає.

Дівчина знала, що буде вже за хвилину, і це дійсно відбулось – усі стишили біг, зробили його рівномірним. Кожен беріг сили, щоб на фініші останнім зусиллям рвонути вперед.

Настя бігла шостою. Навіть коментатор зауважив:

- Номер шість іде шостим... Чи означає це, що переможе номер один? Хтозна, адже поки що номер один – третій з кінця...

Шоста позиція на даному етапі – теж дрібниця. Катя знала, що Настя будь-якої миті може «увімкнути ураган» і лишити всіх позаду. От тільки інші цілком могли зробити те саме.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше