День закоханих: Назавжди разом
Глава 2. Асоль і Андронік: історія до 14 лютого
Асоль Муятова не вірила в кохання з першого погляду. Вона вірила в звички, у поступове звикання до людини, у дрібні жести, що з часом стають необхідними, як повітря. Вона виросла в родині, де любов була мовчазною — батько Лев Муятов рідко говорив теплі слова, але завжди був поруч, а мати Марія проявляла турботу через контроль.
З Андроніком Кельмовим вони познайомилися випадково — у бібліотеці. Він шукав книгу з кримінального права, вона — роман про трагічне кохання. Їхні руки торкнулися на полиці, і Андронік вибачився, дивлячись їй прямо в очі, ніби намагався прочитати її думки.
— Ви вірите, що люди самі обирають свою долю? — запитав він тоді.
Асоль усміхнулася.
— Думаю, доля просто чекає моменту, щоб нас перевірити.
З того дня вони почали бачитися дедалі частіше. Прогулянки містом, розмови до світанку, плани, що здавалися реальними. Андронік був уважним, інколи надто серйозним, але Асоль це подобалося. Вона не знала, що в його минулому було більше темряви, ніж він показував.
#212 в Детектив/Трилер
#103 в Детектив
#2504 в Любовні романи
Відредаговано: 11.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
