День Валентина
Глава 5. Ранок 15 лютого в одне речення
Наступного ранку Віктор прокинувся від того, що хтось лоскоче йому ніс волоссям.
Юля спала, притулившись до нього, кіт Сірко лежав у ногах.
Будильник знову не спрацював.
Але це вже було абсолютно неважливо.
На столі лежала зім’ята серветка з кав’ярні, на якій вона намалювала криве сердечко й написала:
«Ну от. Пережили.»
Віктор посміхнувся й подумав:
«Не просто пережили.
А прожили.»
Кінець
Привіт, читачі
Сьогодні в вас, мабуть, день як день — з роботою, з котом (чи без), з думками, які крутяться в голові, як завжди. Але навіть якщо навколо тільки сірий сніг, холодний вітер з Дніпра та чергова тривога десь далеко, — знайте: маленькі дива все одно трапляються. Іноді в повідомленні, яке прийшло занадто пізно. Іноді в чужому розбитому серці, якому ти просто запропонував каву. Іноді в людині, яка раптом пише «привіт» після півроку мовчання.
Тож тримайтеся, будь ласка, це маленьке, неідеальне, криве сердечко від мене:
❤️
Нехай сьогодні до вас прийде хоч щось тепле — чи то повідомлення, чи то обійми, чи то просто тиша, в якій вам добре.
З днем Валентина тебе, читачі
Нехай у вашому житті буде більше «пережили» і менше «просто пережили».
А найкраще — щоб було побільше «прожили».
Вас автор,
який сидів сам 14 лютого й писав таку історію, щоб не сумувати
#3754 в Любовні романи
#889 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 14.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
