Ден відчув, як його тіло тряслося немов у лихоманці.
- Я вбивця, я вбивця, я вбивця, - крутилося в голові.
Почулися чиїсь голоси. Вони наближалися із кожною секундою. Орел швидко прийшов до тями, вибіг з будки на вулицю. Хтось стояв біля головних дверей бази і голосно розмовляв.
Ден підняв камінець і кинув його неподалік від незнайомців. Ті сполохались і почали помалу йти на звук, - Хто там?! - кричали вони в порожнечу. У цей час Орел спокійно прослизнув до дверей, тихенько відчинив їх і опинився в будівлі.