Паща кота

   Ден почав приходити до тями після того,як на його дзьоб впала величезна крапля бридкої слини.

- Що, знову я вирубився? - Ден піднявся, обтрусився і почав обмірковувати, як вибратися з рота ненажери.

- Так, є два виходи у тварюки: перед і зад. Другий відразу відпадає, Я туди навіть не доберуся. А ось перший краще підійде для мене. Але все ж доведеться вибивати йому зуби.

   Орел мимоволі глянув в бік зубів і оторопів, побачивши над ними табличку "Світ Покинутих Навіки". А під нею намалювався напис "Сталь твоя міцна, але духу немає".

- Так, значить я вже на місці, але як тебе відчинити? - Ден задумався, підійшов до зубів, розглянув і випадково вдарив по них.

   Страшна паща почала відкриватися, пробилося тьмяне світло і птах побачив якесь дивне поселення. Безліч будинків було повністю розбито, серед них люди спали просто в коробках. Майже вся вулиця була залита кров'ю. Під деякими стінами валялися трупи. Посеред площі, на якій стояв Ден, натовп людей бився за шматок кістки ноги з м'ясом. У нього потемніло в очах, він почав хитатися і мало не впав, наступивши якомусь лахмітнику на обличчя, вп'явшись йому в очі кігтями. Через це той крикнув сильніше зграї мавп-ревунів.

   Звук пронісся між руїнами писклявим відлунням. Всі відразу повернулися в їхній бік. Ден почав просити вибачення. Але почувши якісь крики біля нього, підняв голову і побачив, як весь натовп людей щось шепоче собі під ніс, показуючи вказівними пальцями на нього. Вся юрба почала наближатися до орла і шипіти, а один чоловік з криком: - м'ясо, я тебе зжеру! - миттєво кинувся на Дена. Хлопець, не довго думаючи, швидко злетів до неба, але перед цим розгледів озвірілого психопата. Очей у нього на обличчі не було, проте вони знаходились де повинен бути рот монстра. Ніс був втоптаний в глиб фізіономії. А рот, яким він говорив, виявився отвором на одній із щік. Замість пальців у нього були клешні, якими він мало не вхопив за лапу орла. Все це доповнювало розпатлане бридке волосся із залисинами.

- Боже мій, що це було!? - сказав Ден, відлетівши на безпечну відстань.