Нескінченна темрява

   Ден вилетів з ліфту в темряву і почав перетворюватися в орла. За кілька секунд він одягнув всі речі, які дісталися, і вже спокійно падав у вигляді птаха. Спочатку натягнув маску на голову, яка дуже комфортно і міцно сіла, а потім на кігті надів сталь. Тільки, що робити зі сталевими пір'ями він не знав і почав їх підставляти до крил. Трохи доторкнувшись до них, він встромив сталь прямо в крило. Орел крикнув від болю. Але, зрозумівши, що потрібно зробити те ж саме з другим пером, він підставив його до іншого крила.

   Падіння вже тривало більше десяти хвилин. Ден не знав, що робити. Він вже намагався підніматися вгору, але це в нього не виходило. Сила тяжіння брала своє, не даючи повернути йому в будь-яку сторону. Тому він просто нескінченно падав і вже змирився з цим. Але потім йому згадалася одна фраза - "Сезам відкрийся".

- Можливо, тут те ж саме? - тихо вимовив орел і почав вигадувати різні слова, щоб зупинитися.

- Стоп ...! - і він завис просто в повітрі

- Кла-а-ас! З першого разу! - зрадів орел.

   Раптом Ден побачив попереду якусь світлу пляму, яка почала збільшуватися і наближатися. Та, коли вона вже збільшилася до чітких обрисів, виявилося, що до нього біг величезний білий кіт. Він неймовірно світився і виділявся у темряві. Орел почав панікувати і кидатися в різні боки, але так само залишався на місці, ніби замкнений в клітці. Птах підняв голову і побачив лютий погляд кота-вбивці та його вже відкриту пащу.

- Допоможіть!!! - останнє слово Дена вже долинало з пащі хижака.