Жахливий запах старовинних парфумів із запахом ліків та м'яса раптом відчула вона, відчула разом із кроками батька. Очі наповнилися сльозами та страхом, шоком та недовірою, вона застигла. Чоловік у плащі стоїть на порозі кімнати доньки, все також заливаючи вино в рота, спостерігаючи. Серце малюка сильно закалатало, не хотіла вона вірити тому, що трапилося, а як же пиріг який так і не зроблений? а як же малюка, її день народження? По чарівній щоці її впала сльоза. "Куди ж я без мами ... чому саме вона" Вона шепотіла все також застигши, перемістивши погляд на пляшку в руці її батька, схопилася за маму, активно дихаючи "чому ... чому саме вона". Батько ж попиваючи пляшку вина байдуже дивлячись на неї, зітхнув і пішов на кухню знову, ні слова дитині не промовивши, залишивши горювати малу по мамі, без жалю пішов він свої речі збирати, не хотів горювати він про дев'яти літній шлюб. Зібравши свої речі він пішов у коридор, закинувши їх на стіл, він зайшов на прощання до доньки своєї, все також ридаючи, від мами не відстаючи, вона повернулася до нього. Пролунав хлопок, розлетілись уламки, вже 3 тіла лежали там раком. Світло вже не горіло, а горіла квартира, чоловік поїхав новою машиною. Поїхав він далі, поїдаючи сльози, поїхав назад тією ж дорогою. Дощ уже не йшов, не гасив тої пожежі, жодна людина вже в тому будинку не спала. А чоловік поїхав, почав нове життя, про цю ситуацію вже й забува...
О боже, я знаю що не вмію писати таке. Тільки вчуся, дайте пораду будь ласка 😭😭