День народження

Батько вдома!

Осінній дощовий вечір. Тихий не сильний вітерець продуває вулицею пустельною. На дворі ні душі, крім однієї живої людини, що несе величезного ведмедя розміром з людину. Це він подарунок несе до її дочки. Чоловік у плащі хитається, від вітру та тяжкості тіла. Машина повз проїжджає, випадково калюжу зачіпає, і ось чоловік уже весь у воді, наскрізь вже промокає. Вітер сильнішає, машина завелася, і ось уже загадковий чоловік у плащі їде із двома тілами на задньому сидінні. Все також одна жива душа їде вулицями, їде до її дочки. Приємний дощик змінився на бурю, намагаючись зупинити машину, але сил у дощу було замало, не виходило. Магазини закриті, все світло в будинках погасло. Тільки одне віконце не яскраво світило, чекаючи на прихід матері з магазину. Чекала дівчинка з нетерпінням, дуже хотіла вона з її матір'ю зробити пиріг для батька. Не знала дівчинка що чекатиме її далі, яка доля.. І ось, пролунав стукіт у двері. "О, ура, мама прийшла!" Пролунав веселий голос малечі. Подивилась у вічко, не дурна, не мама. За порогом стоїть чоловік у плащі, стомлений вигляд він мав, в руках два ведмеді величезних тримав. Дівчинка швидко відчинила двері йому "А ти не бачив маму на вулиці часом?" дзвінкий голосок зацікавлено спитав. У відповідь простяг чоловік подарунки, 2 величезні ведмеді з великими бантами на шиї "куди занести?" Прогарчав він сонно, входячи на поріг скромної квартири. Дівчинка радісно запищала, не здогадалася б вона не за що, де її мама, якби не знала що батько її ненавидів. У малюка в душі оселився страх невеликий, але радість від нових іграшок була завелика, так що вона повела батька до своєї кімнати, вказуючи в порожній її кут "сюди!". Чоловік голосно їх кинув туди, потім йдучи та знімаючи черевики. Зачинилися вхідні двері, зачинені вони. батько дістає з пакета пляшку вина, ставить на стіл, відкриває, не церемонячись собі в рот заливає. Дівча ведмедиків підсува ближче до стіни, недихані тіла не чинили опір, не могли вже. Малятко намацало щось у ведмеді згадуючи про почуття тривоги в душі, затамувала подих, нагнула ведмедя простягнувши руки до застібки на його спині.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше