Деміург
Передмова
Черговий величезний гарпун ледь не пробив обшивку нашого корабля.
Я з презирством подивився на десантний крейсер, що наближався.
Відстебнув ремені, узяв посох і попрямував до шлюзу.
— Я піду.
— Як підеш? Без скафандра?
— Ну так. На біса він мені?
— Я тебе не відпущу. Ти хоч уявляєш, що з тобою буде у відкритому космосі?
— А що буде з усіма нами, коли вони проб’ють обшивку?
— Ти нікуди не підеш. — Він перехопив мене за руку.
— На всіх не вистачить костюмів.
— Ми кинемо жереб.
— Значить, мені не пощастило.
— Без скафандра ти здохнеш.
— Ми всі здохнемо.
Він вирвав у мене посох.
Ще один удар. Метал завив від болю.
— Відпусти.
— Ні.
Я подивився йому в очі.
— Це я розніс ті дві планети.
Він завмер.
— Не спеціально. Так вийшло…
Шлюз відчинився.
Я ступив у чорну невідомість...
#12 в Фантастика
#8 в Бойова фантастика
#182 в Фентезі
#26 в Бойове фентезі
Відредаговано: 01.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
