Глава 1. Офісна рутина і випадковий заклинатель

Рамона Квін обережно поставила ще одну чашку з кислою кавою на край свого столу, де вже стояли дві наполовину порожні. Робота в 7-му бюро з контролю магічних інцидентів не передбачала жодних романтичних пригод — це була суцільна паперова тяганина, облік і каталогізація артефактів, про які всі давно забули.

Звісно, іноді траплялися дивні випадки — наприклад, коли принтер раптом починав шипіти, мов би дихав якоюсь темною сутністю, або коли старий амулет несподівано випускав іскру — але це не частіше, ніж зламана кавомашина на кухні. Рамона намагалася не думати про магію як про щось грандіозне — для неї це було просто частиною офісного побуту.

— Ну що, знову цей гримуар, — буркнула вона, дістаючи з величезної коробки книжку з пожовклими сторінками і зламаною обкладинкою. Ця книга була малою перлиною у світі застарілої магії: науково-загадкова, але старомодна настільки, що більшість колег навіть не могли її прочитати.

Рамона відкрила книгу на довгій сторінці з дрібним текстом і замислилася, поки розглядала формули. В офісі їй завжди подобалось це почуття — ніби вона тримала в руках таємницю, навіть якщо ця таємниця більше нагадувала шкільний підручник з математики.

Поряд завив принтер — черговий раз у місяць він відмовлялася працювати, і Рамона вже звикла, що для нього треба застосовувати спеціальні "магічні" методи: легкий струс, погляд суворої начальниці або просто кілька хвилин іронічного бурчання.

— Може, якщо я докладу більше паперу, він перестане знущатися? — жартувала вона сама з собою.

В цей момент телефон на столі задзвонив — офісний дзвінок, і голос начальника повідомив, що треба зробити інвентаризацію артефактів. Рамона відклала гримуар і пішла до складу, де під пилом і павутинням лежали незліченні магічні штуковини, які ніхто роками не торкав.

Серед них була і та сама книга, що здавалася не просто старим томом, а вікном у щось давнє і загадкове. Рамона ніколи не вірила в дурниці про демонів чи чорну магію, бо всі знали — з цим краще не зв’язуватись, особливо коли навколо бюрократія і дрібні непорозуміння.

Проте в той день, коли вона без особливого ентузіазму пролистувала сторінки, сталася помилка — сторінки злиплися, і вона прочитала не ту формулу. В повітрі запахло кавою, і хвиля магії, якої вона не очікувала, відразу ж затьмарила офісні вогні.

І на підлозі з’явився він — демон, втілення старовинної могутності, що тепер повністю порушував її рутинний світ.